Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.11.2018 р. № 4743/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг мобільному оператору із приймання готівкових коштів від абонентів мобільного оператора через відповідні термінали і подальшого їх переказу на банківський рахунок такого мобільного оператора, а також послуг абонентам мобільного оператора із внесення готівкових коштів у відповідні термінали з метою їх подальшого переказу такому мобільному оператору та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Основні засади господарювання в Україні і господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання регулюються Господарським кодексом України (далі - ГКУ).

Правила комерційного посередництва (агентські відносини) у сфері господарювання визначено статтями 295 - 305 ГКУ.

Відповідно до частини першої статті 295 ГКУ комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

За агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок (частина перша статті 297 ГКУ).

Відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором. Агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін (частини перша і друга статті 301 ГКУ).

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі - платіжні системи) в Україні, поняття та порядок проведення переказу коштів у межах України регулюються Законом України від 5 квітня 2001 року № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі -Закон № 2346).

Розрахунково-касове обслуговування - це послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов'язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договорами (пункт 1.37 статті 1 Закону № 2346).

Переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі, який у тому числі може бути ініційований, шляхом внесення готівкових коштів для
подальшого переказу за допомогою платіжних пристроїв (пункт 1.24 статті 1 і підпункт 7 пункту 21.1 статті 21 Закону № 2346).

Переказ в Україні може здійснюватися за допомогою внутрішньодержавних та міжнародних платіжних систем (пункт 9.1 статті 9 Закону № 2346).
Учасниками платіжної системи в Україні мають право бути банк, що має банківську ліцензію Національного банку України, а також небанківська фінансова установа, яка має ліцензію Національного банку України на переказ коштів без відкриття рахунків, які уклали договори з платіжною організацією відповідної системи (пункт 10.3 статті 10 Закону № 2346).

Правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг визначено Законом України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (далі -Закон № 2664).

Фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. До фінансових послуг, зокрема належить переказ коштів.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Водночас, відповідно до підпункту 196.1.5 статті 196 розділу V ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з надання послуг платіжних організацій платіжних систем, пов'язаних з переказом коштів, з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики, депозиту, вкладу (у тому числі пенсійного), управління коштами та цінними паперами (корпоративними правами та деривативами), доручення, надання, управління і відступлення прав вимоги за фінансовими кредитами фінансових установ, кредитних гарантій і банківських поручительств особою, що надала такі кредити, гарантії або поручительства.

Перелік операцій з розрахунково-касового обслуговування, які відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ не є об'єктом оподаткування ПДВ, затверджено постановою Правління Національного банку України від 01 серпня 2017 року № 73 (далі - Перелік № 73).

Зокрема, згідно з пунктом 3 Переліку № 73 до таких операцій належать: переказ коштів у національній та іноземній валютах з одного рахунку клієнта на інший його рахунок;
переказ коштів (у тому числі приймання комунальних та інших платежів від фізичних осіб) у національній та іноземній валютах через рахунки та без їх відкриття (незалежно від порядку оплати);
виконання операцій з переказу коштів за допомогою систем дистанційного обслуговування (у тому числі за допомогою платіжних пристроїв з використанням електронних платіжних засобів, систем «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк», телефонний банкінг);
приймання готівки національної та іноземних валют для переказу і виплати отримувачу суми переказу в готівковій формі.

Враховуючи викладене, та з огляду на положення листа НБУ від 09.09.2018 № 60-0006/43426 не є об’єктом оподаткування ПДВ (за умови дотримання вимог, встановлених ПКУ, Законами №№ 2346 і 2664) операції агента з постачання послуг:

• мобільному оператору із приймання готівкових коштів від абонентів мобільного оператора через відповідні термінали і подальшого їх переказу на банківський рахунок такого мобільного оператора;
• абонентам мобільного оператора із внесення готівкових коштів у відповідні термінали з метою їх подальшого переказу такому мобільному оператору.

При цьому отримані кошти не включаються до бази оподаткування ПДВ. Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II ПКУ).