Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.11.2018 р. № 4786/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про порядок оподаткування ПДВ

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ послуг по декларуванню товарів у разі переміщення транспортних засобів та вантажу через державний кордон України та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Особа здійснює діяльність з надання послуг на території України по декларуванню товарів та інших супутніх послуг у галузі митної справи (далі - послуги по декларуванню товарів) та має повноваження від власника вантажу (далі - Контрагента) на сплату єдиного збору, який справляється на митниці при переміщенні транспортних засобів та вантажів через державний кордон України. Кошти для проведення сплати єдиного збору перераховуються Контрагентом на поточний банківський рахунок Особи окремо від оплати за послуги по декларуванню товарів.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Пунктом 185.1 статті 185 Кодексу визначено, що об'єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу).

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що
передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

Справляння єдиного збору за здійснення у пунктах пропуску через державний кордон України контролю вантажів і транспортних засобів регулюється окремим Законом України від 4 листопада 1999 року №1212 «Про запровадження єдиного збору, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України» (далі - Закон).

Статтею 1 Закону визначено, що єдиний збір встановлюється щодо транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, визначених у статті 5 цього Закону, які перетинають державний кордон України, і справляється за здійснення у пунктах пропуску через державний кордон України відповідно до законодавства України санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного контролю товарів (у тому числі у формі попереднього документального контролю) та радіологічного контролю товарів і транспортних засобів, за проїзд транспортних засобів автомобільними дорогами України та за проїзд автомобільних транспортних засобів з перевищенням встановлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів.

Відповідно до статті 2 Закону, єдиний збір справляється у національній валюті України за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України на день сплати цього збору та Порядок його справляння визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.10.2002 № 1569 «Про затвердження Порядку справляння єдиного збору у пунктах пропуску через державний кордон» встановлено, що єдиний збір може бути сплачений власником транспортного засобу та вантажу; перевізником вантажу; іншою особою, уповноваженою власником або перевізником.

Підсумовуючи вищевикладене, чинне законодавство передбачає можливість (а не обов’язок) здійснення сплати єдиного збору іншою особою, яка уповноважена власником або перевізником на здійснення вказаного розрахунку з бюджетом та не встановлює обов’язок з його сплати солідарно з декларантом.

Оскільки Контрагент відшкодовує (компенсує) Особі вартість витрат по сплаті єдиного збору, такі витрати, відповідно до пункту 188.1 статті 188 Кодексу є складовою частиною послуг по декларуванню товарів та оподатковуються податком на додану вартість в загальновстановленому порядку.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.