Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У М.КИЄВI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.10.2017 р. № 2366/ІПК/26-15-12-01-18

Про застосування норм податкового законодавства

Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист платника щодо застосування норм податкового законодавства та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) і в межах своїх повноважень, повідомляє.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Порядок оподаткування ПДВ туроператорської та турагентської діяльності визначено статтею 207 Кодексу.

Відповідно до пункту 207.1 статті 207 Кодексу, туристичний продукт, як комплекс туристичних послуг, з метою оподаткування розглядається як єдина послуга.

Пунктом 207.2 ст. 207 Кодексу передбачено, що базою оподаткування в разі проведення операцій з постачання туристичним оператором туристичного продукту (туристичної послуги), призначеного для його споживання (отримання) на території України, є винагорода, яка визначається як різниця між вартістю поставленого ним туристичного продукту (туристичної послуги) та вартістю витрат, понесених таким туристичним оператором внаслідок придбання (створення) такого туристичного продукту (туристичної послуги).

Згідно із пунктом 207.3 статті 207 Кодексу базою оподаткування в разі проведення операцій з постачання на території України туристичним оператором туристичного продукту (туристичної послуги), призначеного для його споживання (отримання) за межами території України, є винагорода, яка визначається як різниця між вартістю поставленого ним туристичного продукту (туристичної послуги) та вартістю витрат, понесених таким туристичним оператором внаслідок придбання (створення) такого туристичного продукту (туристичної послуги).

Відповідно до абзацу 3 пункту 207.6 статті 207 Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань у туристичного оператора при постачанні туристичного продукту (туристичної послуги) є дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання туристичного продукту (туристичної послуги).

Пунктом 201.1 статті 201 Кодексу, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений Кодексом термін.

Згідно із пунктом 201.2 статті 201 Кодексу форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 (зі змінами), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 року за N 137/28267.

Крім цього, абзацем 1 пункту 207.6 статті 207 Кодексу встановлено, що суми податку, сплачені (нараховані) при придбанні товарів/послуг, які включаються у вартість туристичного продукту (туристичної послуги), не відносяться до податкового кредиту та не включаються до бази оподаткування туристичного оператора.

В той же час загальні правила формування податкового кредиту, які визначені статтею 198 Кодексу, у зв’язку із запровадженням системи електронного адміністрування ПДВ, починаючи з 01.07.2015 р. було змінено.

Так, згідно з пунктом 198.3 статті 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

При цьому нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Разом з тим відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) в терміни, встановлені Кодексу для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях.

Таким чином, загальне правило формування податкового кредиту передбачає включення до складу податкового кредиту усіх сум ПДВ, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів/послуг, незалежно від того, для використання в яких операціях придбані такі товари/послуги, та подальше нарахування податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу у разі придбання товарів/послуг для використання в операціях, які не підлягають оподаткуванню (звільнені від оподаткування, не є об’єктом оподаткування).

Такий порядок формування податкового кредиту запроваджено з метою правильного обрахунку суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН (далі - реєстраційна сума), оскільки система електронного адміністрування ПДВ не передбачає автоматичного виключення із реєстраційної суми окремих сум ПДВ.

Враховуючи зазначене, при здійсненні платником податку туроператорської та турагентської діяльності формування податкового кредиту здійснюється у загальновстановленому порядку, визначеному статтею 198 Кодекса, який передбачає включення усіх сум ПДВ, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів/послуг, які використовуються для надання туристичних послуг (туристичного продукту), до складу податкового кредиту та подальше нарахування податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодекса.

Що стосується питання викладеного у зверненні щодо використання виключно пункту 207.6 статті 207 Кодексу для нарахування податкових зобов’язань з ПДВ, то слід зазначити, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться мова, потребують аналізу документів та матеріалів, що дозволяють ідентифікувати предмет запиту більш детально.

Крім цього, слід зазначити, що статею 36 Кодексу встановлено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.