X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.11.2018 р. № 4853/Г/99-99-13-01-02-14/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового
кодексу України (далі - ПКУ), розглянула Ваше звернення <...> з питань
віднесення до складу витрат фізичної особи - підприємця на загальній системі оподаткування витрат із виготовленням ємкостей (виробничої тари) для зберігання та складування сировини, повідомляє таке.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб - підприємців визначено ст. 177 ПКУ.

Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця.

Перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем, встановлено п. 177.4 ст. 177 ПКУ.

До зазначених витрат, зокрема, належать:

витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат (п.п. 177.4.1 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).

Враховуючи вищенаведене, до складу витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів за умови їх документального підтвердження належать витрати пов’язані із виготовлення тари та тарних матеріалів, що використовуються платником в господарської діяльності.

Зауважуємо, що кожний конкретний випадок виникнення податкових відносин слід розглядати з урахуванням документів, які стосуються порушеного питання, отже, ДФС України надає податкову консультацію виходячи із загальних вимог діючого законодавства.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.