Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС В ОДЕСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.11.2018 р. № 4842/15-32-13-01-07/ІПК

щодо окремих питань здійснення адвокатської діяльності

Головне управління ДФС в Одеській області розглянуло звернення щодо отримання індивідуальної податкової консультації з окремих питань здійснення адвокатської діяльності, та керуючись розділом II статті 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі - ПКУ), у межах компетенції повідомляє.

Згідно до п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПКУ незалежна професійна діяльність - це діяльність адвоката за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Відповідно до п 1. ст. ЗО Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (із змінами) (далі - Закон № 5076) гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги ( п 2. ст. 30 Закону № 5076)

Статтею 178 ПКУ встановлено порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність.

Згідно з п. 178.6 ст. 178 ПКУ фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності.

Форму Книги обліку доходів і витрат (далі - Книга) та порядок її ведення затверджено наказом Міндоходів від 16.09.2013 № 481 „Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення” (далі -Порядок).

Відповідно до Порядку у Книзі відображається сума доходу, отриманого від здійснення незалежної професійної діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених первинними документами (п. 44.1 ст. 44 ПКУ).

На підставі даних Книги фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, до 1 травня року, що настає за звітним, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи за формою, затвердженою
наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №    859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (зі змінами), та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплачують суму податку на доходи фізичних осіб та військового збору, зазначені в поданій податковій декларації (пункт 179.7 статті 179 Кодексу).

Пунктом 121.1 ст.121 ПКУ встановлено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Статтею 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (зі змінами) (далі - КУАП ) визначено, що не ведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою ст. 164 прим. 1 КУАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 2 ст. 13 Закону № 5076 адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках.

Пунктом 7 ст. 1 Закону № 5076 встановлено, що клієнтом адвоката може бути фізична або юридична особа, держава, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність.

Відповідно до п. 2 ст. 1087 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 № 435-ІV (із змінами) (далі - ЦКУ) розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов’язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі.

Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом. Граничні суми розрахунків готівкою для фізичних та юридичних осіб, а також для фізичних осіб - підприємців встановлюються Національним банком України (п. З ст. 1087 ЦКУ).

Згідно з п. 35.2 ст. 35 ПКУ сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених ПКУ або законами з питань митної справи.

Якщо фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, надаватиме адвокатські послуги юридичним особам та/або фізичним особам підприємцями, отримуватиме оплату за послуги через банк, така особа зобов’язана відкрити рахунок у банку.

Адвокатська діяльність може здійснюватися у формі адвокатського бюро, яке є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту (ст. 14 Закону № 5076 ).

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є, зокрема, роботодавці, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань).

Для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини першої ст. 4 Закону № 2464, єдиний внесок нараховується на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Статтею 65 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-ІV (із змінами) визначено, що управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу.

Таким чином, якщо установчими документами передбачено, що засновник адвокатського бюро не здійснює функцію керівника та при цьому не отримує винагороду (дохід), єдиний внесок не нараховується та не сплачується.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.