Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.11.2018 р. № 4870/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо обліку відсотків за отриманими кредитами від банківських установ при проведенні платником податку на прибуток підприємств господарських операцій з реконструкції/будівництва об’єкту нерухомого майна із залученням кредитних коштів та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу III Кодексу, у порядку, встановленому п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 цього Кодексу.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про фінансові витрати та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2006 № 415, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.05.2006 за № 610/12484, із змінами та доповненнями (далі - П(С)БО № 31).

Фінансові витрати - це витрати на проценти та інші витрати підприємства, пов'язані із запозиченнями (п. З П(С)БО № 31).

Таким чином, при визначенні фінансового результату до оподаткування відсотки за отриманими кредитами від банківських установ при проведенні платником податку господарських операцій з реконструкції/будівництва об’єкту нерухомого майна із залученням кредитних коштів враховуються за правилами бухгалтерського обліку, згідно з П(С)БО №31.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями).

В той же час, зазначимо, що відповідно до абз. першого п. 140.2 ст. 140 Кодексу для платника податку на прибуток, у якого сума боргових зобов'язань, визначених в пункті 140.1 ст. 140 Кодексу, що виникли за операціями з пов'язаними особами - нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж в 3, 5 рази (для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю, більш ніж в 10 разів), фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями, що виникли за операціями з пов'язаними особами -нерезидентами, над 50 відсотками суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів. Положення п. 140.2 ст. 140 Кодексу застосовуються з урахуванням п. 140.3 ст. 140 цього Кодексу.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.