Державна фіскальна служба України керуючись статтею 52 Податкового кодексу України розглянула лист Товариства про надання індивідуальної податкової консультації щодо оподаткування іноземної філії підприємства з метою правильного застосування норм Кодексу та в межах компетенції повідомляє.
Відповідно до пункту 52.1 статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Щодо питання нарахування податкових зобов’язань з ПДВ по операціях з постачання послуг
Платник податку планує відкрити філію на території іноземної держави, яка буде здійснювати пошук постачальників товару для головного підприємства.
Зазначені операції, що здійснює філія, є наданням послуг такому головному підприємству.
Статтею 185 Кодексу встановлено, що об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
Пунктами 186.2 - 86.4 статті 186 Кодексу визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.
Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 та 186.3 статті 186 Кодексу, є місце реєстрації постачальника (пункт 186.4 статті 186 Кодексу).
Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.
Таким чином, для отримання відповіді на порушене питання платнику податку необхідно надати інформацію щодо юридичного статусу філії на території іноземної держави, а також копії відповідних документів.
Щодо питання документального підтвердження витрат філії платника податку на прибуток підприємств, яка розташована на території іншої держави
Відповідно до підпункту 134.1.1 пукнку 134.1 статті 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Згідно з абзацем першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пунктом 44.1 статті 44 Кодексу.
Пунктом 44.2 статті 44 Кодексу встановлено, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Платники податку, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 996), застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об’єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга статті 6 Закону № 996).
Отже, з питання документального підтвердження у бухгалтерському обліку витрат філії платника податку на прибуток підприємств, яка розташована на території іншої держави, слід звернутися до Міністерства фінансів України.
Щодо питання визначення податкового агент при виплаті іноземною філією заробітної плати працівникам, які працюють за кордоном
Згідно з пунктом 162.1 статті 162 Кодексу платниками податку є фізичні особи-резиденти/нерезиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Пунктом 163.1 статті 163 Кодексу визначено, що об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та іноземні доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Відповідно до загального (місячного) річного оподатковуваного доходу платника податків включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (підпунктом 164.2.1 пунктом 164.2 статті 164 Кодексу).
Дохід, отриманий з джерел за межами України, - будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України (підпункт 14.1.55 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
Також вказані доходи, є об’єктом оподаткування військовим збором (підпункт 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 Кодексу.
Разом з тим з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства у частині оподаткування доходів фізичних осіб, необхідне детальне вивчення документів (матеріалів), які стосуються порушеного питання.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |