Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.11.2018 р. № 4884/6/99-99-12-03-02-15/ІПК

Про право платника податку на врахування, до бюджетного відшкодування суми від'ємного значення, сформованого за періоди 2009-2010 роки, розрахованого згідно з п. 200.1 ст. 200 Кодексу

Державна фіскальна служба України розглянула звернення про надання індивідуальної податкової консультації згідно зі ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) щодо можливості врахування, до бюджетного відшкодування суми від'ємного значення, сформованого за періоди 2009-2010 роки, і повідомляє.

Поняття терміна «позовна давність» та порядок її обчислення визначено главою 19 «Позовна давність» Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 № 43 5-IV (далі - ЦКУ).

Відповідно до п. 1 ст. 256 ЦКУ під терміном «позовна давність» розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦКУ встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. При цьому за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ст. 261 ЦКУ).

Таким чином, за зобов'язаннями по поставлених товарах/послугах відлік терміну позовної давності слід розпочинати з дати, яка визначена умовами договору як кінцева дата оплати таких товарів/послуг.

Також п. 102.5 ст. 102 Кодексу, визначено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених ПКУ, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

При цьому відповідно до пп. 14.1.15 п. 14.1 ст. 14 Кодексу надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Отже, визначені главою 19 ЦКУ та п. 102.5 ст. 102 Кодексу терміни не стосуються порядку відшкодування ПДВ, який встановлено ст. 200 Кодексу, та показників податкової звітності з ПДВ.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання
звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4 ст. 200 Кодексу при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 Кодексу, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.З ст. 200-1 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200і.З от. 200і Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.7 ст. 200 Кодексу визначено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації з ПДВ.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Кодексу платник має право задекларувати за заявою до бюджетного відшкодування суму від’ємного значення, розраховану згідно з п. 200.1 ст. 200 Кодексу, зменшену на суму податкового боргу з ПДВ в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200і.З ст. 200і Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації та в межах суми податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у І попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких ; товарів/послуг або до Державного бюджету України.

Крім того, у разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу (п. 200.12 ст. 200 Кодексу).    

Таким чином, у разі заявления суми ПДВ до бюджетного відшкодування платник податку має право враховувати у складі заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ залишок від'ємного значення податку до повного м його погашення, незалежно від сплину термінів позовної давності (1095 днів), у 11 випадку коли суми ПДВ, з яких сформовано такий залишок, сплачені постачальникам товарів/послуг.