Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.11.2018 р. № 4979/6/99-99-15-02-01-15/ІПК

Щодо зарахування податку на прибуток підприємств у рахунок надмірно сплачених авансових внесків з податку на прибуток

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо зарахування податку на прибуток підприємств у рахунок надмірно сплачених авансових внесків з податку на прибуток, нарахованих на суму дивідендів та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.
Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів визначений п. 57.1-1 ст. 57 Кодексу.
Згідно з п.п. 57.1-1.2 п. 57.1-1 ст. 57 Кодексу крім випадків, передбачених п.п. 57.1-1.3 п. 57.1-1 ст. 57 Кодексу, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.
Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 Кодексу та вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання підприємством - емітентом корпоративних прав за такий податковий (звітний) період, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових (звітних) періодів до повного його погашення, а під час отримання від’ємного значення об’єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов’язань майбутніх податкових (звітних) періодів до повного його погашення.
При цьому, сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов’язань з інших податків і зборів (обов’язкових платежів).
У Податковій декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженій наказом Мінфіну від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу Мінфіну від 28.04.2017 № 467) (далі - Декларація) сума авансового внеску у зв’язку із виплатою дивідендів, що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді відображається у р.6 Додатка АВ до Декларації, яка переноситься у р. 20 АВ Декларації.
У Додатку ЗП до Декларації відображається розрахунок сум нарахованого та сплаченого авансового внеску у зв’язку із виплатою дивідендів, що відноситься на зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток у поточному звітному (податковому) періоді (р. 16.4.1) та в наступних звітних (податкових) періодах (р. 16.4.2).
Крім цього, відповідно до Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666, сплата за кожним видом платежу та за кожним кодом виду сплати має оформлятися окремим документом на переказ. При заповненні розрахункових документів платниками податків в полі «Призначення платежу» зазначаються коди видів сплати, зокрема код 101- для суми грошового зобов’язання, код 125 - для авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів.
Таким чином, сплата податку на прибуток та авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів здійснюється за різними кодами виду сплати.
Поряд з цим положеннями ст. 50 Кодексу установлено порядок виправлення помилок у разі їх самостійного виявлення. У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою, що є чинною на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.