Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.11.2018 р. № 4983/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування податком на додану вартість транспортно-експедиторської діяльності та порядку складання податкових накладних за операціями в межах такої діяльності, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.
Відповідно до пункту 52.1 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація (далі - ІПК) надається контролюючим органом платнику податку за його зверненням та стосується практичного застосування окремих норм податкового законодавства. В рамках податкової консультації не розглядається питання щодо правильності розуміння платником податку норм податкового законодавства, а також не проводиться оцінка правильності відображення окремих операцій в податковому обліку такого платника податку, яка здійснюється під час проведення контрольно-перевірочної роботи.
Також слід зазначити, що в ІПК від ... № ..., окрім посилання на норми податкового законодавства, які повинні міститися в ІПК відповідно до статті 52 ПКУ, містяться також і висновки щодо особливостей оподаткування операцій з постачання транспортно-експедиторських послуг в окремих випадках, залежно від того, кому надаються такі послуги, а також від того, платником ПДВ чи ні здійснюються операції з перевезення в межах надання транспортно-експедиторських послуг.
У випадку, якщо транспортно-експедиторські послуги надаються замовнику-резиденту, то такі послуги підлягають оподаткуванню податком на додану вартість на загальних підставах за основною ставкою (незалежно від того, резидентом чи нерезидентом надаються такі послуги).
Якщо транспортно-експедиторські послуги надаються замовнику-нерезиденту, то операції з постачання таких послуг не підпадають під об'єкт оподаткування податком на додану вартість, оскільки місце постачання таких послуг буде визначено за межами митної території України.
Якщо послуги з перевезення надаються перевізником (резидентом), то такі послуги підлягають оподаткуванню податком на додану вартість на загальних підставах (незалежно від того, замовнику-резиденту чи замовнику -нерезиденту надаються такі послуги).
Якщо послуги перевезення надаються перевізником (нерезидентом), що не має постійного представництва на митній території України, то операції з постачання таких послуг не підпадають під об'єкт оподаткування податком на додану вартість (незалежно від того, замовнику-резиденту чи замовнику-нерезиденту надаються такі послуги).
Якщо послуги, що є допоміжними у транспортній діяльності, надаються на території України, то дані послуги підлягають оподаткуванню податком на додану вартість на загальних підставах за основною ставкою (незалежно від того, резидентом чи нерезидентом надаються такі послуги).
Якщо послуги, що є допоміжними у транспортній діяльності, надаються поза межами митної території України, то дані послуги не підлягають оподаткуванню податком на додану вартість (незалежно від того, резидентом чи нерезидентом надаються такі послуги).
Відповідно до підпункту «а» підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 ПКУ операції з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються за нульовою ставкою.
При цьому міжнародним перевезенням вважається перевезення, що здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.
У випадку залучення експедитором до міжнародного перевезення вантажів перевізників чи інших учасників транспортно-експедиторської діяльності нульова ставка, визначена підпунктом «а» підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 ПКУ, застосовується саме такими перевізниками чи іншими учасниками транспортно-експедиторської діяльності.
Таким чином, при отриманні коштів від замовника чи за датою оформлення документів, що підтверджують факт здійснення міжнародного перевезення для замовника, залежно від того, яка з цих подій відбулася раніше, у експедитора виникає податкове зобов'язання з ПДВ на суму перевезення за ставкою 0 відсотків, якщо перевізник є резидентом - платником ПДВ. та на суму наданих такому замовнику експедиторських послуг за ставкою 20 відсотків (якщо замовник послуг зареєстрований на території України як суб'єкт господарювання). Відповідно експедитор складає податкову накладну та визначає податкові зобов’язання окремо виходячи з вартості транспортно-експедиторських послуг та окремо виходячи з вартості послуг з перевезення.
У разі, якщо залучені експедитором перевізники та інші суб’єкти господарювання, які надають послуги, допоміжні у транспортній діяльності (навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг), не є платниками ПДВ, то вартість наданих ними послуг не збільшує базу оподаткування ПДВ у експедитора при наданні транспортно-експедиторських послуг замовнику, та відповідно експедитор складає податкову накладну та визначає податкові зобов’язання з ПДВ лише виходячи з вартості своєї винагороди.
Щодо порядку складання податкових накладних повідомляємо, що згідно з пунктом 17 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, для операцій, що оподатковуються або звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.
Зазначене не поширюється на випадки, коли платником здійснюються одночасно окремі операції з постачання товарів/послуг, до яких застосовуються нульова ставка, основна ставка та/або ставка 7 відсотків. У такому разі складається одна податкова накладна, у якій заповнюються відповідні графи нижньої табличної частини. Операції, що оподатковуються за
нульовою, основною ставкою або ставкою 7 відсотків, можуть відображатися в окремих рядках нижньої табличної частини однієї податкової накладної.
За операціями, які не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість, податкові накладні не складаються.
Таким чином, обов’язок складання податкової накладної за окремою операцією залежить від того, чи є така операція об’єктом оподаткування ПДВ, чи ні.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.