Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ХАРКIВСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.12.2018 р. № 5080/ІПК/20-40-13-02-11

Головне управління ДФС у Харківській області, відповідно до Постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від ...... у справі ...... та керуючись
ст. 52 ПКУ, ГУ ДФС у Харківській області розглянуло запит фізичної особи ..... на
отримання індивідуальної податкової консультації щодо визначення поняття «гуртожиток» та порядку оподаткування операцій з продажу (обміну) такого об'єкту нерухомого майна, з урахуванням фактично викладених обставин, в межах компетенції, повідомляє наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 19-1.1.28 п. 19-1.28 ст. 19-1 ПКУ до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Оскільки жилі будинки реєструються в якості гуртожитків органами місцевого самоврядування, то питання щодо зміни статусу будинку без проведення реконструкції (про визнання будинку, який використовувався як гуртожиток, жилим будинком з поквартирним заселенням тощо) належить до компетенції органів місцевого самоврядування, на адміністративній території якого розташований об’єкт нерухомого майна.

Правовою підставою для виконання цих повноважень є Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР із змінами та доповненнями (далі Закон №280/97-ВР).

Так, до виконавчого органу місцевого самоврядування належать як власні повноваження щодо управління об'єктами житлово-комунального господарства (пп. 1 п."а" ст. ЗО Закону №280/97-ВР), так і делеговані повноваження щодо здійснення заходів з розширення та вдосконалення мережі підприємств житлово-комунального господарства, здійснення контролю за їх належною експлуатацією, облік житлового фонду, здійснення контролю за його використанням (пп. 1, 2, 5 п. "б" тієї ж статті Закону№280/97-ВР).

Таким чином питання зміни/визначення статусу будинку належить до компетенції органів місцевого самоврядування.

Щодо порядку оподаткування операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомого майна, повідомляємо наступне.

Відповідно до п. 172.1 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ із змінами та доповненнями (далі — Земельний кодекс) залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.

Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається.

Для цілей оподаткування поняття житлового будинку в ПКУ вживається у такому значенні:

житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог,
встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень(п. а) пп. 14.1.129.1 п. 14.1 ст. 14ПКУ).

Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17.08.2000 № 507 затверджено Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000 (далі - ДК 018-2000), призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб’єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) в Україні.

ДК 018-2000 визначено, що будівлі класифікуються за їх функціональним призначенням. Будівлі, що використовуються або запроектовані для декількох призначень, повинні бути ідентифіковані за однією класифікаційною ознакою відповідно до головного призначення.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 01.07.2014 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - це єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об’єкти та суб’єктів таких прав.

Підпунктом 2 п. 20 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141 із змінами та доповненнями передбачено, що у разі проведення державної реєстрації виникнення права власності щодо об’єкта нерухомого майна державний реєстратор вносить до Державного реєстру прав на нерухоме майно, зокрема, відомості про тип об’єкта нерухомого майна (житловий будинок, будівля, споруда, квартира, житлове приміщення, нежитлове приміщення тощо).

Враховуючи викладене, відповідно до відомостей з Державного реєстру прав на нерухоме майно та з урахуванням ДК 018-2000, визначається належність такого об’єкта до відповідного типу нерухомості. Разом з тим, для цілей оподаткування поняття, зокрема, об’єктів нерухомого майна, вживаються у значенні, визначеному ст. 14 ПКУ.

Відповідно до наданих Вами документів про право власності на об’єкт нерухомого
майна, об’єктом нерухомого майна, що належить на праві власності фізичній особі-.....є
«гуртожиток».

Пунктом 172.2 ст. 172 ПКУ визначено, що дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Враховуючи викладене, з урахуванням наданих ......... документів, об’єктом
нерухомого майна є «гуртожиток», відповідно дохід від продажу такого об’єкта нерухомості, підлягає оподаткуванню відповідно до п. 172.2 ст.172 ПКУ.

Зауважуємо, що ця консультація, надана з урахуванням фактичних обставин та наданих документів, на виконання постанови Харківського апеляційного
адміністративного суду від....у справі......у порядку ст.52 ПКУ, має індивідуальний
характер та може застосовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору (п. 53.2 ст. 53 ПКУ).