Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.12.2018 р. № 5113/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо оподаткування податком на доходи нерезидента орендної плати за оренду обладнання, яка сплачується орендарем - резидентом України орендодавцю -резиденту Румунії, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі -Кодекс), повідомляє таке.

Згідно з п.п. 141.4.1 ст. 141.4 ст.141 Кодексу доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є, зокрема, лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента -лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди (п.п. «ґ» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Відповідно до ст. З Кодексу якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Положення Конвенції між Урядом України і Урядом Румунії про уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень від сплати податків стосовно доходу і капіталу (далі - Конвенція), яку ратифіковано 21.10.1997 (Закон України № 586/97-ВР) і яка є чинною в українсько-румунських відносинах з 17.11.1997.

Згідно з п. З ст. 12 «Роялті» Конвенції «термін «роялті» при використанні в цій статті означає платежі будь-якого виду, що одержуються як компенсація за використання або за право використання будь-яких авторських прав на літературні твори, твори мистецтва і науки, включаючи кінофільми або фільми і плівки, які використовуються для радіомовлення або телебачення, на будь-який патент, торгову марку, винахід або модель, схему, секретну формулу або процес, або за використання, або за надання права використання будь-якого
промислового, комерційного або наукового обладнання, або за інформацію стосовно промислового, комерційного або наукового досвіду».

Положеннями п. 1 та п.2 ст. 12 Конвенції визначено:

«1. Роялті, які виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, оподатковуються тільки в цій другій Державі, якщо цей резидент є фактичним власником цих роялті.
2. Однак такі роялті можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають і відповідно до законодавства цієї Держави, але, якщо одержувачем є фактичний власник роялті, то податок, що визначається таким чином, не може перевищувати:
а) 10 процентів загальної суми роялті за використання або право використання будь-яких патентів, торгових марок, винаходів або моделей, секретних формул або процесів, або за інформацію стосовно промислового, комерційного або наукового досвіду;
б) 15 процентів загальної суми роялті у всіх інших випадках».

«Положення пунктів 1 і 2 не застосовуються, якщо фактичний власник
роялті, який є резидентом однієї Договірної Держави, здійснює комерційну діяльність у другій Договірній Державі, в якій виникають роялті, через розташоване там постійне представництво, або виконує в цій другій Державі незалежні особисті послуги з розташованої там постійної бази, і право або майно, стосовно яких сплачуються роялті, дійсно пов’язані з цим постійним представництвом чи постійною базою. У такому разі застосовуються положення статті 7 або статті 14 залежно від обставин» (п.4 ст. 12 Конвенції).

Таким чином, платежі за оренду обладнання, які одержуються резидентом Румунії - орендодавцем від резидента України - орендаря, підпадають під термін «роялті», визначений п. З ст. 12 Конвенції, при виплаті яких застосовується ставка податку, передбачена п.п. б) п. 2 ст. 12 Конвенції.

Якщо резидент Румунії - орендодавець здійснює комерційну діяльність (із надання в оренду обладнання) в Україні через постійне представництво (зміст поняття розкрито у ст. 5 «Постійне представництво» Конвенції), доходи (у вигляді роялті) такого постійного представництва можуть оподатковуватись в Україні відповідно до правил, визначених ст. 7 «Прибутки від комерційної діяльності» Конвенції.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.