Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.11.2018 р. № 5069/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо звільнення від оподаткування ПДВ операцій з надання послуг з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування зі звичайним режимом руху та щодо права товариства відмовитися від застосування такого звільнення і, керуючись статтею 52 розділу П Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Щодо застосування звільнення від оподаткування ПДВ

Згідно з підпунктом 197.1.8 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг постачання послуг з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом (крім таксі), тарифи на які регулюються в установленому законом порядку. Ця норма не поширюється на операції з надання пасажирського транспорту в оренду (прокат).

Відповідно до статті 5 Закону України від 5 квітня 2001 року № 2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344) державне регулювання та контроль у сфері автомобільного транспорту реалізується шляхом проведення центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, зокрема, тарифної політики на автомобільному транспорті.

Статтею 35 Закону № 2344 встановлено, що перевезення пасажирів автобусами в режимі регулярних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах загального користування на договірних умовах із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування може здійснюватися у режимах: звичайному, експресному, маршрутного таксі.

Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

До власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів, зокрема на транспортні послуги (стаття 28 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97 «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Отже, якщо операції з надання послуг з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування здійснюються у межах населеного пункту та тарифи на такі перевезення встановлені уповноваженим органом (зокрема, виконавчим комітетом Запорізької міської ради), то з моменту виконання таких умов до операцій з надання таких послуг застосовується звільнення від оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 197.1.8 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ.

Усі інші операції з надання послуг з перевезення пасажирів на митній території України, крім перелічених звільнених від оподаткування операцій, підлягають оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

Щодо відмови від використання податкової пільги з ПДВ

Відмовитися від використання податкової пільги чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів платник податків вправі лише тоді, коли звільнення надається безпосередньо платнику податків, а не окремим операціям з постачання тих чи інших товарів чи надання тих чи інших послуг.

Податкові пільги з ПДВ визначаються виключно за операціями з постачання товарів та/або послуг та не надаються окремим суб'єктам господарювання, а тому застосовуються платниками ПДВ в обов'язковому порядку без права відмови від використання податкової пільги.

Таким чином, звільнення від оподаткування ПДВ поширюється не на окремих суб'єктів господарювання, а на операції з постачання товарів/послуг.

Отже, звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом у разі дотримання умов, перелічених у підпункті 197.1.8 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, застосовується в обов'язковому порядку без можливості відмови від його застосування.

Щодо інформування контролюючих органів про звільнення від оподаткування ПДВ

Інформація про суми податкових пільг відображається у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ.

Пунктом 3 розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, передбачено, що загальні обсяги постачання товарів/послуг за звітний період, зокрема звільнені від оподаткування відповідно до статті 197 розділу V ПКУ, вказуються у рядку 5 податкової декларації з ПДВ.

Для платників податку, які заповнюють рядок 5, обов'язковим є подання додатку 6 до податкової декларації з ПДВ, який заповнюється в розрізі, зокрема, операцій, звільнених від оподаткування.

Крім цього, відповідно до пунктів 2 та 3 Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 , суб'єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв'язку з отриманням податкових пільг, складає звіт про суми податкових пільг за формою згідно з додатком. Звіт подається за три, шість, дев'ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду.

Слід зазначити, що статтею 36 розділу І ПКУ встановлено, що платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати відповідність проведення ними операцій.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.