Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.12.2018 р. № 5132/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку складання податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних при зарахуванні попередньої оплати за одним договором в рахунок оплати товарів/послуг за іншим договором та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодексу), повідомляє.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регламентуються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Як зазначено у зверненні, підприємством - покупцем за договором № 1 було здійснено попередню оплату, на дату якої постачальником було складено податкову накладну.

Після закінчення терміну дії договору № 1 між підприємствами було досягнуто домовленість про залік попередньої оплати за цим договором в рахунок оплати товарів/послуг за договором № 2 без повернення такої оплати на поточний рахунок покупця.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Кодексу).

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 Кодексу, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі-ЄРПН).

Відповідно до частини 2 статті 604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Отже, якщо постачальником - платником ПДВ на дату отримання попередньої (авансової) оплати за договором № 1 були визначені податкові зобов'язання з ПДВ та надалі за домовленістю сторін попередня (авансова)
оплата за цим замовленням зараховується в рахунок оплати товарів/послуг за договором № 2, то постачальник - платник ПДВ має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання такої попередньої (авансової) оплати, та зменшити нараховану суму податкових зобов'язань з ПДВ.

Складання такого розрахунку коригування здійснюється на дату підписання документа, на підставі якого кошти, отримані за договором № 1, будуть зараховані в рахунок оплати вартості товарів/послуг за договором №2.

Наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2018 №763 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.10.2018 за № 1157/32609 внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі - Наказ № 1307), які почали діяти з 01.12.2018.

Відповідно до підпункту (6) пункту 23 Наказу № 1307 ДФС визначає умовні коди причин коригування, які платники податку зазначають у графі 2.1 розрахунку коригування, та забезпечує їх оприлюднення на власному офіційному веб-порталі для використання платниками податку під час складання розрахунків коригування відповідно до Податкового кодексу України.

У графі 2.1 «Код причини» такого розрахунку коригування зазначається умовний коди причин коригування, який відповідає причині коригування «Повернення товару або авансових платежів».

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.