X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ДНIПРОПЕТРОВСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.12.2018 р. № 5182/ІПК/04-36-12-32-20

Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області розглянуло звернення щодо особливостей оформлення товарно-транспортних накладних та особливостей безготівкових розрахунків за обслуговування автотранспортних засобів та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (далі - Кодекс) повідомляє таке.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (пункт 44.1 статті 44 Кодексу)

Положеннями Кодексу не передбачено встановлення правил заповнення товарно-транспортних накладних. Одночасно слід зазначити, що відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами суб’єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України від 05.04.2001 № 2344-IIІ «Про автомобільний транспорт» (з урахуванням внесених змін та доповнень, стаття 3). Форма та особливості заповнення товарно-транспортних накладних відображені в Правилах перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 (далі-Наказ № 363).

Згідно статті 1 Наказу № 363 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України) (далі - Закон № 996), який поширюється на всіх
юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності (далі -підприємства), які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Щодо особливостей безготівкових розрахунків для обслуговування автотранспортних засобів та відображення цих операцій у витратах підприємства повідомляємо таке.

Відповідно підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Операції з використанням безготівкових грошових коштів для обслуговування автотранспортних засобів як звітних, з подальшим їх відображенням у витратах, а також операції з використанням корпоративних карток відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування. Кодексом не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування за такими операціями.

Згідно з пунктом 2 статті 6 Закону № 996 регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 № 841 затверджено Форму звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядок його складання (далі Порядок). Згідно пункту 2 Порядку його дія поширюється на осіб, що видали платнику податку - фізичній особі кошти на відрядження або під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, та платників податків - фізичних осіб, які отримали такі кошти. Відносини з
особами, які не відображені в штатному розписі підприємств, регулюються також іншими цивільно-правовими актами.

Отже, з питань заповнення товарно-транспортної накладної та відображень у витратах підприємств безготівкових грошових коштів, які надані для обслуговування автотранспортного засобу, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Відповідно до п.52.2 ст.52 Кодексу індивідуальна податкова
консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.