Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ДОНЕЦЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.12.2018 р. № 5206/ІПК/05-99-12-04-14

Про плату за землю

Головне управління ДФС у Донецькій області на звернення Товариства щодо сплати земельного податку (далі - Податок), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, що є платником єдиного податку третьої групи з основним видом діяльності - надання в оренду власного чи орендованого нерухомого майна, власником нежилого приміщення у багатоквартирному будинку, щодо якого право власності/користування Товариством не оформлено. Товариство надає нежилі приміщення у оренду.

Товариство, посилаючись на звільнення від сплати Податку, передбачене пп. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу, просить підтвердити відсутність у нього обов’язку зі справляння Податку за зазначені земельні ділянки.

Відповідно до пп.4 п.297.1 ст. 297 Кодексу платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої -третьої груп для провадження господарської діяльності.

При цьому земельний податок визначено як обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14, ст.ст. 269, 270 Кодексу).

Керуючись приписом постанови Верховного Суду України від 24.11.2015 № 826/14703/13-а щодо особливостей реалізації платниками єдиного податку права на звільнення від сплати Податку, зазначаємо, що умовою несплати земельного податку є укладені та зареєстровані як механізм підтвердження використання, цивільно-правові угоди оренди як об’єкта нерухомості, так і пов’язаної з ним за технічним паспортом такого об’єкта земельної ділянки.

Враховуючи зазначене, оскільки Товариство не є власником або постійним користувачем вказаних земельних ділянок, то воно не може використати передбачене пп. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу право на звільнення від сплати Податку. У разі набуття Товариством прав власності або постійного користування земельними ділянками, Товариство зможе скористатися правом на звільнення від сплати Податку у разі дотримання ним зазначених вище умов щодо укладання цивільно-правових угод.

Звертаємо увагу, що Колегія суддів палати в адміністративних справах Верховного Суду України (постанова від 24.11.2015 № 826/14703/13-а) підтримала позицію ДФС, що спрощена система оподаткування не звільняє суб’єкта господарювання від виконання податкових зобов’язань зі сплати податків, встановлених пп. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу, а запроваджує інші умови, порядок та механізм їх сплати, а також встановлює можливість відновлення їх сплати на загальних підставах у разі недотримання умов оподаткування за спрощеною системою.

Разом з цим зазначаємо, що оскільки обов’язок із справляння (яке передбачає декларування та сплату зобов’язань) плати за землю, у тому числі й Податку,
власниками земельних ділянок та/або , землекористувачами настає з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Кодексу), то у Товариства не виникає обов’язок з їх декларування.

Використання земельних ділянок без належного оформлення прав є порушенням норм земельного законодавства.

Орган місцевого самоврядування, керуючись нормами ст. 377 Цивільного кодексу України, ст. 120, 125, 126 та 206 Земельного кодексу України, а також враховуючи рішення

Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 28.01.2015 (у справі № 5023/3993/12 (5023/90574/11) та від 30.11.2016 (у справі №922/1008/15) може порушити питання про компенсацію завданої шкоди (ст.ст. 1166, 1167 Цивільного кодексу України) землекористувачами (юридичними та фізичними особами), які використовують земельні ділянки без належним чином оформлених документів на право користування земельними ділянками, у формі неотриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).