Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо оподаткування послуг, які надаються резидентом Франції резиденту України за договором про перевезення вантажів морськими суднами, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє таке.
Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.
Відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походженні з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 14 і .4 ст. 141 Кодексу, за ставкою у розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Пунктом 3.2 ст. З Кодексу передбачено, що якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Конвенція між Урядом України і Урядом Французької Республіки изо уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (далі - Конвенція), ратифікована Верховною Радою України 03.03.1998 (Закон України про ратифікацію № 150/98-ВР), набрала чинності в українсько - французьких податкових відносинах 01.11.1998.
Відповідно до ст. 1 Конвенції її положення застосовуються до „осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав”. Існуючими податками, на які поширюється ця Конвенція, зокрема в Україні, є „податок на прибуток підприємств” (п.п. Ь) п. З ст. 2 Конвенції).
Пунктом 1 ст. 4 Конвенції визначено, що „для цілей цієї Конвенції терм н „резидент Договірної Держави” означає будь-яку особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, місцеперебування, місця знаходження керівного органу, місця реєстрації або іншого аналогічного критерію”.
Згідно з п. 1 ст. 8 „Морський і повітряний транспорт” Конвенції „прибутки, одержані підприємством Договірної Держави від експлуатації морських і повітряних суден у міжнародних перевезеннях, будуть оподатковуватись лише в цій Державі”.
„Для цілей цієї статті прибутки від експлуатації морських або повітряних суден у міжнародних перевезеннях включають: а) прибуток від здавання в оренду порожніх морських або повітряних суден, які експлуатуються у міжнародних перевезеннях; і Ь) прибутки від використання, утримання або здавання в оренду контейнерів (включаючи трейлери і супутнє устаткування для транспортування контейнерів), використовуваних для транспортування товарів чи виробів у міжнародних перевезеннях; де така оренда або таке використання, утримання або оренда, залежно від випадку, є побічними стосовно експлуатації морського або повітряного судна у міжнародних перевезеннях” (п. 2 ст. 8 Конвенції).
Відповідно до офіційних Коментарів до ст. 8 „Морський, річковий та повітряний транспорт” Модельної податкової конвенції Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), покладеної в основу більшості чинних міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування, у тому числі Конвенції, основним принципом положень п. 1 цієї статті є те, що право оподаткування повинне належати Договірній Державі, резидентом якої є підприємство Договірної Держави, що отримує прибуток від експлуатації відповідних транспортних засобів у міжнародних перевезеннях. При цьому експлуатація (використання) резидентом Договірної Держати морських, річкових чи повітряних суден у міжнародних перевезеннях не залежить від того, чи має такий резидент право власності на ці судна.
З урахуванням зазначеного вище та змісту термінів, визначених ст. З Конвенції, „підприємство Договірної Держави” (п.п. g) п. 1) та „міжнародне перевезення” (п.п. h) п. 1), які використовуються у п. 1 ст. 8 Конвенції, відповідно до цієї норми Конвенції прибутки, отримані резидентом Франції, який здійснює діяльність з міжнародних перевезень із використанням морських або повітряних суден (за виключенням випадку, коли такі судна використовуються виключно між пунктами в Україні) підлягають оподаткуванню лише у Франції.
Таким чином, у випадку, що розглядається, доходи резидента Франції, який надає послуги резиденту України із перевезення вантажів морськими суднами (власними чи орендованими), відповідно до положень п. 1 ст. З Конвенції підлягають звільненню від оподаткування податком на прибуток и Україні.
Порядок застосування міжнародного договору України про уникненні: подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від; оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з Українг встановлено ст. 103 Кодексу.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультацій має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |