Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.12.2018 р. № 5269/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо особливостей визначення податкових зобов’язань з ПДВ при отриманні орендної плати за договором суборенди земельних часток (паїв), а також оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором доходу, отриманого від надання в суборенду земельних часток (паїв) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє таке.

Щодо визначення податкових зобов’язань з ПДВ при отриманні орендної плати за договором суборенди земельних часток (паїв).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів / послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ постачання товарів - це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів те еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуї не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, базе
оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Згідно зі статтею 1 Указу Президента України від 3 грудня 1999 року № 1529/99 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» фізичні особи мають змогу реалізувати своє право на земельний пай шляхом надання його в оренду. При цьому обов’язково має бути складено договори оренди між підприємствами, установами, організаціями, що використовують землю для сільськогосподарських потреб, і фізичними особами - власниками паїв з виплатою орендної плати в грошовій або натуральній формах.

Статтею 8 Закону України від 06.10.2018 № 161 «Про оренду землі» із змінами та доповненнями (далі - Закон № 161) визначено, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця.

Орендна плата за договором суборенди земельної ділянки в розумінні підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу V ПКУ є компенсацією вартості послуг з оренди.

Таким чином, операція з надання послуг оренди за договором суборенди земельної ділянки є для орендаря об’єктом оподаткування ПДВ і підлягає оподаткуванню за основною ставкою 20 відсотків. При цьому, згідно пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання таких послуг визначається виходячи з її договірної вартості та не може бути нижче ціни придбання таких послуг.

Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором доходу, отриманого від надання в суборенду земельних часток (паїв), орендованих у фізичних осіб.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV ПКУ, відповідно до підпункту 163.1. пункту 163.1 статті 163 ПКУ якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід від надання майна в оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170 ПКУ (підпункт 164.2.5 пункту 164.2 статті 164 ПКУ).

Особливості оподаткування доходів фізичної особи від надання нерухомості в оренду (суборенду) регламентується пунктом 170.1 статті 170 ПКУ, згідно з підпунктом 170.1.1 якого податковим агентом платника
податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розмір} орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Доходи, зазначені, зокрема, у підпункті 170.1.1 пункту 170.1 статт 170 ПКУ, оподатковуються податковим агентом під час їх нарахуванню (виплати) за ставкою 18 відсотків, визначеною пунктом 167.1 статті 167 ПКУ (підпункт 170.1.4 пункту 170.1 статті 170 ПКУ).

Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (підпункт 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Ставка військового збору становить 1,5 відсотки об’єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (підпункт 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб (військового збору) до бюджету визначено статтею 168 ПКУ.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок (військовий збір) із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену пунктом 167.1 статті 167 Кодексу та ставку військового збору, встановлену підпунктом 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПКУ).

Враховуючи викладене, податковим агентом платника податку -фізичної особи - орендодавця є юридична особа (орендар або суборендар), яка здійснює нарахування доходу такому орендодавцю.

При цьому відповідно до підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 ПКУ особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за№ 111/26556.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.