Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.12.2018 р. № 5290/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо обліку операцій, пов’язаних з формуванням собівартості цінних паперів при їх продажу, та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі -Кодекс) повідомляє.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Різниці щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних папері з передбачено п. 141.2 ст. 141 Кодексу.

Згідно з п. п. 141.2.1 п. 141.2 ст. 141 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується:

• на суму від'ємного фінансового результату від продажу або іншого відчуження цінних паперів, відображеного у складі фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду відповідного національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
• на суму від'ємного загального результату переоцінки цінних паперів (загальна сума уцінок цінних паперів перевищує загальну суму їх дооцінок за податковий (звітний) період) (крім державних цінних паперів або облігацій місцевих позик), відображеного у складі фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідно до п.п. 141.2.2 п. 141.2 ст. 141 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму позитивного фінансового результату від продажу або іншого відчуження цінних паперів, відображеного у складі фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Платники податку окремо визначають загальний фінансовий результат за операціями з продажу або іншого відчуження цінних паперів звітного періоду
відповідно до національних або міжнародних стандартів фінансової звітності (п.п. 141.2.3 п. 141.2 ст. 141 Кодексу).

Враховуючи викладене вище, визначення фінансового результату до оподаткування банками за операціями з продажу або іншого відчуження цінних паперів звітного періоду здійснюється згідно з вимогами міжнародних, стандартів фінансової звітності.

Відповідно до п. 4 ст. 7 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-ХІV «Про Національний банк України» (далі - Закон) Національний банк виконує такі функції, зокрема, встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна.

Національний банк згідно з вимогами ст. 41 Закону встановлює обов'язков для банківської системи стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності.

Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та міжнародних стандартів фінансової звітності (п. З ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Організаційні засади бухгалтерського обліку та фінансової звітності в банках встановлює Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затверджене постановою Правління Національного банку України від ЗО грудня 1998 року № 566.

Отже, з питання формування у бухгалтерському обліку собівартості цінних паперів при їх продажу пропонуємо звернутися до Національного банку України.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.