Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ВIННИЦЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.12.2018 р. № 5351/ІПК/02-32-12-04

Щодо визначення доходу платника єдиного податку третьої групи

Головне управління ДФС у Вінницькій області на звернення Адвокатського бюро щодо визначення доходу платника єдиного податку, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Адвокатського бюро поінформувало, що є платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5 відс., згідно з укладеними відповідними угодами з Центрами надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - Центр) надає правову допомогу особам, зазначених у п.3-7 частини першої ст.14 Закону України „Про безоплатну правову допомогу”, та отримує щомісячно за надану правову допомогу одним платежем винагороду і відшкодування витрат, пов’язаних з наданням такої допомоги.

Адвокатське бюро вважає, що його взаємовідносини з Центром мають ознаки агентського договору (копія агентського договору до звернення не. додана) і, посилаючись на п.292.4 ст.292 Кодексу, запитує, чи має право не включати суми, отримані на відшкодування витрат, пов’язаних з наданням правової допомоги, до доходу, що оподатковується єдиним податком.
Відповідно до пп. 2 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом: податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст 292 Кодексу.

Вичерпний перелік надходжень, які з метою оподаткування не включаються до складу доходу встановлено п. 292.11 ст. 292 Кодексу.

Відповідно до п.292.4 ст.292 Кодексу у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Врахування витрат при визначенні доходу платника єдиного податку Кодексом не передбачено.

Відповідно до реєстраційних даних ДФС видом діяльності Адвокатського бюро є діяльність у сфері права.

Правила комерційного посередництва (агентські відносини) у сфері господарювання визначено статтями 295 - 305 Господарського кодексу України (далі-ГКУ).

Відповідно до частини першої статті 295 ГКУ комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

За агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок (частина перша статті 297 ГКУ) Агентський договір укладається в письмовій формі.

Відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором. Агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін (частини перша і друга статті 301 ГКУ).

Отже, виходячи з вимог ГКУ взаємовідносини Адвокатського бюро з Центром з надання безоплатної вторинної допомоги не містять в собі ознако підприємницької діяльності в розумінні, визначеному ст. 297 ГКУ.

Отже усі кошти, отримані Адвокатським бюро, мають включатися до складу доходу в тому податковому (звітному) періоді, у якому ці кошти отримані.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.