Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У М.КИЄВI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.12.2018 р. № 5352/26-15-13-06-09/ІПК

Головне управління ДФС у м. Києві в порядку ст. 52 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ) розглянуло Ваш запит про надання податкової консультації бід 30.11.2018 без номера (вх. №Ф/105644/ФОП - інші від 03.12.2018) з питань застосування окремих норм податкового законодавства, в межах компетенції повідомляє.

Порядок визначення резидентського статусу фізичної особи регулюється пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземні й державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також з іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Якщо всупереч закону фізична особа - громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків сплачених за кордоном, передбаченого ПКУ або нормами міжнародних угод України.

Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому ПКУ, або її реєстрація як самозайнятої особи.

Що стосується підтвердження терміну перебування в Україні, тс документами, які підтверджують перебування фізичної особи - іноземця на території України понад 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року, є паспортний документ, а також документи, на підставі яких така особа постійно проживає в Україні, та документи, що підтверджують право власності (користування) на житло, визначене ним як місце постійного проживання в Україні (свідоцтво про спадщину на таке житло, договір купівлі, дарування, оренди тощо).

Крім того, слід зазначити, поняття резидента у розумінні ПКУ означає особу, яка підлягає оподаткуванню на підставі визначених ПКУ обставин.

При цьому, ПКУ не передбачає встановлення резидентського статусу для померлої фізичної особи - спадкодавця.

Також зазначаємо, що оскільки нотаріус є особою, відповідальною за перевірку правильності сплати податку до бюджету, то обов'язок визначення статусу резидента України покладається на нотаріуса, який видає свідоцтво про спадщину.

Оподаткування доходу, отриманого фізичною особою в результаті прийняття ним у спадщину, регламентується статтею 174 ПКУ.

Підпунктом 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ встановлено, що вартість власності, яка успадковується членами сім’ї першого та другого ступенів споріднення, оподатковується за нульовою ставкою податку на доходя фізичних осіб.

При цьому відповідно до пп. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПКУ вартість будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, тобто 18 відсотків.

Пунктом 174.3 ст.174 ПКУ передбачено, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майноьі чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається з річній податковій декларації про майновий стан і доходи, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформленні об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах - до оформленні уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини.

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

При цьому, фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену г, поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 ПКУ).

Відповідно до розділу IV ПКУ обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларації не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно де п. 174.3 ст. 174 ПКУ (п. 179.2 ст. 179 ПКУ).

Крім того, відповідно до п.п. 1.1 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, зокрема, фізична особа - нерезидент, яка отримує дохід у вигляді спадщини.

Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розд. XX ПКУ).

Згідно з п.п. 1.4 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ нарахуванні, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (1,5 відсотка від об’єкта оподаткування).

Отже, при оформленні об’єктів спадщини нульова ставка по податку в а доходи фізичних осіб застосовується тільки до резидентів.

При цьому, якщо одна із сторін у спадковій справі є нерезидентом, о особа, яка отримує спадщину, зобов’язана самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків бази оподаткування та військовий збір в розмірі 1,5 відсотки від об’єкта оподаткування.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація маг індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.