Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.12.2018 р. № 5362/ІПК/20-40-40-05-06

Головне управління ДФС у Харківській області, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), розглянуло Ваш лист <....> щодо отримання податкової консультації та надає наступні відповіді:

Відповідно до звернення <....> є платником акцизного податку з реалізації пального. Основним видом діяльності є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. При транспортуванні підакцизного пального залізничними цистернами виникають втрати пального, на обсяги якого ФОП складає акцизні накладні з типом причини «4» згідно положень наказу Міністерства фінансів України від 25 лютого 2016 року № 218 щодо порядку складання акцизних накладних.

Щодо коду типу причини який слід зазначати в графі «не надається отримувачу пального» складеної на літри втраченого пального повідомляємо, що відповідно до п.4 розділу II Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 лютого 2016 року № 218 із змінами та доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 24 квітня 2017 року №452 у верхній лівій частині акцизної накладної, яка не надається отримувачу пального, зазначається тип причини:

1 - отримувач не є платником акцизного податку з реалізації пального (кінцевий споживач та суб’єкти господарювання відсутні в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального);

2 - пальне відвантажується на умовах, встановлених статтею 229 розділу VI Кодексу;

3 - пальне відвантажено з метою власного споживання;

4 - втрачене пальне, щодо якого відповідно до пункту 216.3 статті 216 розділу VI Кодексу не виникає податкове зобов’язання з акцизного податку, а саме:

пальне, втрачене внаслідок аварії, пожежі, повені чи інших форс-мажорних обставин, - за умови документальної фіксації цих втрат та надання контролюючому органу необхідних доказів втрат пального та неможливості його використання на митній території України (підпункт «а» пункту 216.3 статті 216 розділу VI Кодексу);

пальне, втрачене внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом, - у межах нормативів втрат, які затверджуються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (підпункт «б» пункту 216.3 статті 216 розділу VI Кодексу);

5 - зіпсоване, знищене, втрачене пальне, щодо якого відповідно до пункту 214.7 статті 214 розділу VI Кодексу виникає податкове зобов’язання з акцизного податку.

Стосовно документу яким слід керуватися для розрахунку норм природної втрати пального у разі відсутності документа, що визначає природні втрати пального при транспортуванні та права керуватися старими нормативними актами повідомляємо наступне.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 №1066 «Про визнання деяких актів Української PCP такими, що втратили чинність, та актів Союзу PCP такими, що не застосовуються на території України» постанова Державного комітету СРСР щодо матеріально -технічного постачання від 26.03.1986 № 40 «Про затвердження природних норм, убутку нафтопродуктів при прийманні, зберіганні, відпуску і транспортуванні» віднесена до переліку нормативно-правових актів СРСР, що не застосовуються на території України.

Згідно зі ст.6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Пунктом 3 Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29.03.2017 № 208,встановлено, що формування та реалізація державної політики у паливно -енергетичному комплексі забезпечує Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (далі — Міненерговугілля).

Міненерговугілля, відповідно до покладених на нього завдань, зокрема затверджує перелік нормативних втрат і виробничо — технологічних витрат нафти, природного газу та газового конденсату під час їх видобутку, підготовки до транспортування і транспортування, порядок визначення їх розмірів та ведення їх обліку.

Таким чином, з питань розроблення та затвердження в установленому порядку нормативно - правового акта, яким регламентуються нормативи втрат підакцизних товарів (продукції), а саме - пального, доцільно звернутися до Міненерговугілля.

Слід зазначити, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.