Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.12.2018 р. № 5387/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо необхідності подання звіту про суми податкових пільг у разі здійснення операцій з постачання товарів магазином безмитної торгівлі та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Пунктом 1 статті 420 Митного кодексу України (далі - МКУ) визначено, що магазин безмитної торгівлі - це спеціалізований торговельний заклад, розташований у пункті пропуску через державний кордон України, відкритому для міжнародного сполучення, а також на повітряному або водному транспортному засобі комерційного призначення, що виконує міжнародні рейси, та призначений для реалізації товарів, поміщених у митний режим безмитної торгівлі.

Операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі безмитної торгівлі оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою (підпункт «в» підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 ПКУ).

За нульовою ставкою оподатковуються ПДВ операції з постачання товарів магазинами безмитної торгівлі, відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Постачання товарів магазинами безмитної торгівлі може здійснюватися виключно:

• фізичним особам, які виїжджають за межі митної території України;
• фізичним особам, які в'їжджають на митну територію України в пунктах пропуску через державний кордон України, відкритих для міжнародного повітряного сполучення;
• фізичним особам, які переміщуються транспортними засобами, що належать резидентам та знаходяться за межами митного кордону України (підпункт «ґ» підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 ПКУ).

Правила продажу товарів магазинами безмитної торгівлі затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1089.

Відповідно до пункту 30.6 статті 30 ПКУ суми податку та збору, не сплачені суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб'єктом - платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 «Про затвердження Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг» (далі - Порядок № 1233).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1233 суб'єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв'язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг за формою згідно з додатком.

Податкові пільги визначаються за операціями з постачання товарів та/або послуг, що є об'єктами обкладення ПДВ і відповідно до ПКУ та міжнародних договорів України, ратифікованих Верховною Радою України, звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою (пункт 8 Порядку № 1233).

Отже, магазин безмитної торгівлі у разі здійснення операцій з постачання товарів відповідно до підпункту «ґ» підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 ПКУ повинен подати звіт про суми податкових пільг з ПДВ, в якому зазначити суми пдв, не внесені до державного бюджету через застосування нульової ставки.

Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання (стаття 36 ПКУ) та повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.