Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У М.КИЄВI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.12.2018 р. № 5174/ІПК/26-15-13-06-12

Головне управління ДФС у м. Києві в порядку ст. 52 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №    2755-IV зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) розглянуло Ваше звернення про надання податкової консультації щодо порядку переходу на спрощену систему оподаткування в межах компетенції повідомляє наступне.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені розділом XIV ПКУ.

Пунктом 291.3 ст. 291 ПКУ визначено, що фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розд. XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному в главі 1 розд. XIV ПКУ.

Відповідно до п. 298.1 ст. 298 ПКУ порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 - 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Відповідно до пп. З п. 291.4 ст. 291 ПКУ на третій групі мають право перебувати фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи -суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву (п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених ХІУ главою ПКУ.

Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб'єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п. 298.1 ст.298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб'єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст.291 ПКУ.

Разом з цим, п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено, які суб’єкти господарювання (фізичні особи - підприємці) не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп. Зокрема до забороненого виду діяльності для платників єдиного податку третьої групи відноситься діяльність, зокрема з продажу підакцизних товарів (пп. З пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).
Відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ та 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку (п.п. 293.3 п. 293 ПКУ).
Порядок реєстрації особи як платника ПДВ та анулювання такої реєстрації регулюється статтями 180 - 184 розділу V ПКУ та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 N 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за N 1456/26233 (далі - Положення N 1130).

Відповідно до підпункту "в" п.п. 184.1 ст. 184 розд. V ПКУ реєстрація платника ПДВ діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати ПДВ.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України від 19.12.95 N 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (із змінами та доповненнями) (далі - Закон N 481).
Відповідно до ч. 20 ст. 15 Закону N 481 ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами (далі - ліцензії) видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі доходів і зборів.

Порядок та підстави для зупинення та анулювання ліцензії визначені у частинах 29-31 статті 15 Закону N 481.

Враховуючи вищевикладене, нормами ПКУ не передбачені обмеження для здійснення переходу на спрощену систему оподаткування при наявності або відсутності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями у суб’єкта господарювання. ПКУ передбачено заборону для платників єдиного податку третьої групи діяльність з продажу підакцизних товарів.

Отже, суб’єкт господарювання може перейти на спрощену систему оподаткування за умови, якщо дотримано вимоги, встановлені статтею 291 ПКУ.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.