Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У М.КИЄВI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.12.2018 р. № 5437/ІПК/26-15-12-03-11

Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві розглянуло звернення РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ про надання індивідуальної податкової консультації щодо можливості перерахування пожертв на розвиток та діяльність релігійних громад, які входять до складу світової громади і знаходяться за межами митної території України, та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, із зміна чи і доповненнями (далі - Кодекс), в межах своїх повноважень повідомляє.

Як зазначено у зверненні РЕЛІГІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ є неприбутковою організацією, якій присвоєна ознака неприбутковості 0035 - релігійні організації.

Відповідно до пп. 14.1.121 п. 14.1 ст. 14 Кодексу неприбуткові підприємства, установи та організації - це неприбуткові підприємс тва, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу визначено порядок та умови, у разі дотримання яких неприбуткові підприємства, установи та організації ге є платниками податку на прибуток підприємств.

До неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку, можуть бути віднесені, зокрема, релігійні організації (пп. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя (пп.133.4.2 п.133.4 ст.133 Кодексу).

Законом України від 23 квітня 1991 року № 987-ХІІ «Про свободу совісті та релігійні організації» (далі - Закон № 987) визначено, що релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати та поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями).

Релігійні організації мають право власності на майно, придбане або створене ними за рахунок власних коштів, пожертвуване громадянами, організаціями або передане державою, а також придбане на інших підставах, передбачених законом (ст. 18 Закону № 987).

Статтею 12 Закону № 987 передбачено, що статут (положення) відповідно до цивільного законодавства визначає правоздатність релігійної організації та приймається на загальних зборах віруючих громадян або на релігійних з'їздах, конференціях. У статуті зазначається мета (цілі, завдання) та напрями діяльності релігійної організації.

Відповідно до пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на теритсрії України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Для цілей оподаткування нерезиденти - іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України; дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні фізичні особи, які не є резидентами України (пп. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу. Перелік таких доходів визначено пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу,

Такими доходами, зокрема, є доходи у вигляді благодійних внесків та пожертвувань на користь нерезидентів (пп. «ї» пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійною представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (пп. 141.4.2 п. 141.2 ст. 141 Кодексу).

Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надала Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору (п. 3.2 ст. З Кодексу).

В Україні застосування зазначених процедур регламентоване положеннями ст. 103 Кодексу.

Таким чином, у разі перерахування пожертв на користь нерезидента, підлягає утриманню податок в розмірі 15 відсотків їх суми та за рахунок такого нерезидента під час виплати таких внесків, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати.

Крім того, повідомляємо, що у разі виплати доходу нерезиденту юридична особа - неприбуткова установа за підсумками податкового (звітного) періоду, в якому здійснені такі виплати (рік), подає до контролюючих органів за своїм місцезнаходженням Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форму якої затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860, із заповненими рядками 23 - 25 та додатком ПН до Декларації у строки, встановлені для річного звітного періоду.

Згідно зі ст. 41 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-ХІV «Про Національний банк України» (далі - Закон № 679) обов’язкові для банківської системи стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності, встановлюються Національним банком України.

Зокрема, до    функцій Національного банку України належить встановлення для банків правил проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності (п. 4 ст. 7 Закону № 679).

Отже, за роз’ясненнями стосовно оформлення первинних документів, які використовуються для відображення у бухгалтерському обліку операцій банку і його клієнтів, доцільно звернутись до Національного банку України.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 2 ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами та доповненнями, регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Таким чином, з питань заповнення первинних документів при отриманні пожертв від членів громади, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.