Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ЧЕРНIГIВСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.10.2017 р. № 2427/ІПК/25-01-13-06-11

Головне управління ДФС у Чернігівській області, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями (далі -ПКУ), розглянуло запит щодо звільнення від сплати земельного податку власника земельної ділянки, частки (паю), і в межах компетенції повідомляє.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ із змінами і доповненнями (далі — ЗКУ) (далі - ЗКУ), а справляння плати за землю - ПКУ.

Використання землі в Україні є платним (стаття 206 ЗКУ).

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПКУ встановлено, що плата за землю - обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності (статті 269, 270 ПКУ).

Використання земельних ділянок без належного оформлення прав, включаючи право оренди, є порушенням норм земельного законодавства (статті 125, 211 ЗКУ).

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (стаття 126 ЗКУ).

Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб наведено у статті 281 ПКУ.

Так, відповідно до пункту 281.1 статті 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються, зокрема, інваліди першої і другої групи тощо.

Згідно з пунктом 281.2 статті 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 281.1 статті 281 ПКУ, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;

длябудівництвата обслуговування житлового будинку,

господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах — не більш як 0,10 гектара;

для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;

для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;

для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.

Таким чином, від сплати земельного податку звільняються інваліди першої і другої групи тільки за зазначеними вище видами використання земельних ділянок.

Що стосується виду використання земельної ділянки, а саме, товарного сільськогосподарського виробництва (земельної частки (паю)), то від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи (пункт 281.3 статті 281 ПКУ).

Враховуючи викладене, фізична особа — власник земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (земельної частки (паю), звільняється від сплати земельного податку тільки за умови передачі земельної частки (паю) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Разом з тим, з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства для отримання більш конкретної відповіді необхідне детальне вивчення документів (матеріалів), які стосуються порушених питань, зокрема, копій всіх сторінок документа на право власності.

Також додатково повідомляємо, платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо: розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку (пункт 286.5 статті 286 ПКУ).

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.