Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ОФIС ВЕЛИКИХ ПЛАТНИКIВ ДФС

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.12.2018 р. № 5463/ІПК/28-10-27-01-11

Про оподаткування ПДВ

Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби розглянула звернення 81156 щодо порядку оподаткування податком на додану вартість транспортно-експедиторських послуг та послуг з міжнародного перевезення, отриманих від нерезидента України, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в межах своїх повноважень повідомляє.

Наказом ДПС України від 06.07.2012 № 610 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо порядку оподаткування податком на додаю7 вартість транспортно-експедиторської діяльності (далі - УПК № 610). УПК № 610 на сьогодні є чинною та може використовуватися платником податку у його господарській діяльності.

Зокрема, в УПК № 610 зазначено, що відповідно до Закону України від 01.07.2004 № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» (далі - Закон № 1955) транспортно-експедиторська діяльність визначена, як підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу, а також з постачання послуг з міжнародних перевезень, пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до абзацу "а" підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 Кодексу операції з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються за нульовою ставкою.

При цьому міжнародним перевезенням вважається перевезення, що здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

Відповідно до статті 9 Закону № 1955 факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення. Законодавством не передбачено оформлення міжнародного перевезення різними документами, в залежності від відрізка маршруту.

Такими документами можуть бути:

• авіаційна вантажна накладна (Air Waybill);

• міжнародна автомобільна накладна (CMR);

• накладна СМГС (накладна УМВС);

• коносамент (Bill of Lading);

• накладна ЦІМ (СІМ);

• вантажна відомість (Cargo Manifest);

• інші документи, визначені законами України.

Під єдиним міжнародним перевізним документом маються на увазі документи, складені мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту.

Пунктом 186.4 статті 186 Кодексу визначено, що місцем постачання послуг (у тому числі і послуг з перевезення вантажів) є місце реєстрації постачальника.

Таким чином, якщо послуги міжнародного перевезення надаються перевізником-нерезидентом, що не має постійного представництва на митній території України, то операції з постачання таких послуг не підпадають під об'єкт оподаткування податком на додану вартість (незалежно від того, замовнику-резиденту чи замовнику-нерезиденту надаються такі послуги).

Підпунктом "ж" пункту 186.3 статті 186 Кодексу визначено, що місцем постачання транспортно-експедиторських послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

Таким чином, якщо транспортно-експедиторські послуги надаються замовнику-резиденту, то такі послуги підлягають оподаткуванню податком ні додану вартість на загальних підставах за основною ставкою (незалежно від того, резидентом чи нерезидентом надаються такі послуги).
Правила оподаткування послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, встановлені статтею 208 Кодексу.

Згідно з пунктом 208.2 статті 208 Кодексу отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 Кодексу.

При цьому отримувач послуг - платник податку у порядку, визначеному статтею 201 Кодексу, складає податкову накладну із зазначенням сумі нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку. Така податкова накладні підлягає обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (дах і - ЄРПН). Сума нарахованого податку включається до складу податкових зобов'язань такого отримувача послуг - резидента у декларації за відповідний звітний період (пункт 208.3 статті 208 Кодексу).

Отже, якщо експедитором виступає нерезидент, то на дату отримання транспортно-експедиторських послуг отримувач послуг - резидент на підставі статті 208 Кодексу складає і реєструє в ЄРПН у встановлений Кодексу термін податкову накладну на вартість таких послуг з нарахуванням податку на додану вартість за основною ставкою, та включає суму ПДВ до складу податкових зобов'язань та податкового кредиту у відповідному звітному (податковому) періоді. На вартість послуг з міжнародного перевезення, наданих нерезидентом, отримувач послуг - резидент податкову накладну не складає.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.