Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.12.2018 р. № 5479/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо застосування положень Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи (далі - Конвенція) до доходів, отриманих інвестором - резидентом Кіпру з України від відчуження інвестиційних сертифікатів пайового інвестиційного фонду (далі - ПІФ) та акцій корпоративного інвестиційного фонду (далі - КІФ) та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Згідно з п.п. 14.1.86 п. 14.1 ст. 14 Кодексу інститути спільного інвестування (далі - ICI) - це інвестиційні фонди та взаємні фонди інвестиції них компаній, корпоративні інвестиційні фонди та пайові інвестиційні фонди, створені відповідно до законодавства.

Основи діяльності ICI регулюються Законом України «Про інститути спільного інвестування» № 5080-VI від 05 липня 2012 року (далі - Закон).

Згідно зі ст. 1 Закону активи інституту спільного інвестуванні -сформована за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, корпоративних прав, майнових прав і вимог та інших активів, передбачених законами та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; вартість чистих активів - величина, що визначається як різниця між сумою активів інституту спільного інвестування з урахуванням їх ринкової вартості і розміром зобов'язань інституту спільного інвестування.

Акції корпоративного фонду та інвестиційні сертифікати пайового фонду є цінними паперами інституту спільного інвестування (п. 18 частини першої ст. 1 Закону).

Статтею 194 Цивільного кодексу України визначено, що цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грон ове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір та передбачає виконання зобов’язань за таким цінним папером, а також можлив ість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 1 Закону викуп цінних паперів інституту спільного інвестування - сплата емітентом інвестору вартості частини чистих активів пропорційно кількості цінних паперів інституту спільного інвестування, що належать інвестору, з припиненням права власності інвестора на такі цінні папери.

Статтею 58 Закону визначено, що на письмову вимогу учасника інституту спільного інвестування закритого типу компанія з управління активами такого інституту може здійснити викуп цінних паперів інституту спільного інвестування до моменту припинення діяльності такого інституту (достроковий викуп).

Компанія з управління активами інституту спільного інвестування закритого типу може прийняти рішення щодо дострокового викупу цінних паперів інституту спільного інвестування у разі дотримання таких умов:

1) можливість дострокового викупу за ініціативою учасника інституту спільного інвестування передбачена регламентом;

2) у результаті такого викупу вартість активів зазначеного інституту спільного інвестування не стане меншою від встановленого цим Законом мінімального обсягу активів інституту спільного інвестування.

У разі недотримання зазначених умов компанія з управління активами не може здійснювати достроковий викуп цінних паперів інституту спільного інвестування.

Згідно з положеннями п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку за ставками, визначеними ст. 141 Кодексу.

Для цілей п. 141.4 ст. 141 Кодексу під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміється, зокрема, прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав, визначений відповідно до цього розділу (п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у т.п. 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Згідно зі ст. З Кодексу чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування, є частиною податкового законодавства України. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

В Конвенції питання щодо оподаткування доходів від відчуження майна регулюються ст. 13. Пункти 1 - 3 ст. 13 Конвенції не передбачають оподаткування доходу від відчуження акцій або інших цінних паперів. Згідно з п. 4 ст 13 Конвенції доходи від відчуження будь-якого майна, іншого ніж те, про яке йдеться у попередніх пунктах цієї статті, оподатковуються тільки в тій Договірній Державі, резидентом якої є особа, що відчужує майно.

З огляду на вищенаведене, доходи, отримані компанією - резидентом Кіпра з України від відчуження інвестиційних сертифікатів ПІФ, акцій КІФ (резидентів України), звільняються від оподаткування податком на доходи нерезидентів в Україні на підставі застосування зазначених положень Конвенції.

Відповідно до п. 103.2 ст. 103 Кодексу особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з я сою укладено міжнародний договір України.

Згідно із п. 103.3 ст. 103 Кодексу бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів. При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Відповідно до п. 103.4 ст. 103 Кодексу, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 1(3.5 і 103.6 ст. 103 Кодексу, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі -довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Таким чином, у разі подання інвестором належної довідки, яка підтверджує, що він є податковим резидентом Республіки Кіпр, та відомостей про те, що кіпрський резидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) відповідних доходів і не має в Україні постійного представництва, компанія з управління активами під час виплати відповідних доходів має праве на застосування звільнення від оподаткування доходу від відчуження відповідних інвестиційних сертифікатів ПІФ та акцій КІФ, передбачене ст. 13 Конвенції.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.