Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.01.2019 р. № 6/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у листі.

Оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 162.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Пунктом 163.2 ст. 163 Кодексу передбачене, що об’єктом оподаткування нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні.

Відповідно до п.п. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 Кодексу доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV Кодексу для нерезидентів).

Порядок оподаткування дивідендів передбачено п. 170.5 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. 170.5.1 якого податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у п.п. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування.

Будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінній від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів (п.п. 170.5.2 п. 170.5 ст. 170 Кодексу).

Доходи, зазначені в п. 170.5 ст. 170 Кодексу, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною підпунктами 167.5.1 та 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 Кодексу (п.п. 170.5.4 п. 170.5 ст. 170 Кодексу).

Відповідно до п.п. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 ПКУ доходи у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування), оподатковуються за ставкою податку 5 відсотків.

Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п.1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Враховуючи зазначене, дохід у вигляді дивідендів, нарахованих фізичній особі -
нерезиденту суб’єктом господарювання, платником на прибуток підприємств оподатковується податком на доходи фізичних осіб ра ставкою 5 відс. та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.

Водночас відповідно до ст. З Кодексу чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування, є частиною податкового законодавства України. Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Угода між Урядом України і Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків (далі - Угода), яку ратифіковано Верховною Радою України 06.10.1995 (Закон України № 369/95-ВР), є чинною з 03.08.1999.

Статтею 1 Угоди визначено, що «ця Угода застосовується до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав».

«Термін «особа» означає фізичну особу, юридичну особу, у тому числі підприємство або будь-яке об’єднання осіб» (п.п. «г» п. 1 ст. З Угоди).

Резиденція осіб, на яких поширюються шАложення Угоди, визначається положеннями ст. 4 Угоди.

Існуючими податками, на які поширюється Угода, в Україні є, зокрема «прибутковий податок з громадян» (п.п. «II» п.п. «а» п. З ст. 2 Угоди).

Відповідно до п. 1 ст. 10 Угоди «дивіденди, що сплачуються підприємством однієї Договірної Держави резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державні.
«Однак такі дивіденди можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, резидентом якої є підприємство, що сплачує дивіденди, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач дивідендів фактично має право на них, податок, що стягується в такому разі, не повинег перевищувати:

а) 5 процентів загальної суми дивідендів, якщо резидент другої Договірної Держави зробив внесок в його акціонерний капітал (статутний фонд) не менше 50000 доларів СІЛА або еквівалентну суму у національних і алютах Договірних Держав; та

б) 15 процентів загальної суми дивідендів у всіх інших випадках» (п. 2 ст. 10 Угоди).

Пунктом 3 ст. 10 Угоди визначено, що «термін «дивіденди» при використанні в цій статті означає доход від акцій чи інших прав, які і не є борговими зобов’язаннями, що дають право на участь у прибутку, також як доход від інших корпоративних прав, який підлягає такому ж оподаткуванню, як доходи від акцій відповідно до законодавства Держави, резидентом якої є підприємство, що розподіляє прибуток».

Таким чином, при виплаті підприємством - резидентом України доходів учаснику цього підприємства застосовуються відповідні положення п. 2 ст. 10 Угоди, якщо такий учасник, у розумінні Угоди, є особою - резидентом Російської Федерації, яка фактично має право на такий дохід, який відповідає визначенню «дивіденди», наведеному у п. З ст. 10 Угоди.

Слід враховувати, що порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України встановлено ст. 103 Кодексу.
Відповідно до п. 103.2 ст. 103 Кодексу особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

При цьому п. 103.3 ст. 103 Кодексу визначено підстави для набуття відповідною особою статусу бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України щодо доходів нерезидента, отриманих із джерел в Україні.

Пунктом 103.5 цієї статті встановлено вимоги, яким повинен відповідати документ (довідка), який підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Щодо оподаткування податком на прибуток підприємств, то відповідно до п. 133.2 ст. 132 Кодексу платниками податку - нерезидентами є:

• юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України;
• постійні представництва нерезидентів, які отжмують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників.

Отже норми п. 141.4 ст. 141 кодексу щодо оподаткування податком на прибуток підприємств доходів нерезидента не розповсюджуються на нерезидента, який є фізичною особою.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.