Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.01.2019 р. № 14/К/99-99-08-02-01-14/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо обов’язку взяття на облік в контролюючих органах особи, яка отримала свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Згідно з нормами статті 63 Кодексу, взятті на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов’язку щодо сплати того або іншого податку та збору.

Самозайнятою особою, відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, є платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Відповідно до розділу II Закону України від 05.07.2012 № 5076-VІ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076), фізична особа набуває права на заняття адвокатською діяльністю після складання кваліфікаційного іспиту, складання присяги адвоката України, та отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.

Законом № 5076 встановлено, що адвокатська діяльність може здійснюватися:

• фізичною особою індивідуально;
• у формі адвокатського бюро (адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту);
• у формі адвокатського об’єднання (адвокатське об’єднання є юридичною особою, створеною шляхом об’єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту).

Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (стаття 13 Закону № 5076).

Таким чином, обов’язок стати на облік в контролюючих органах самозайнятої особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, як платника податків і як платника єдиного внеску виникає у адвоката, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, і така діяльність не є припиненою або зупиненою.

Процедури взяття на облік в контролюючих органах визначені:

• як платників податків - статтею 65 Кодексу та Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.05.2014 за № 503/25280), (зі змінами) (далі - Порядок № 1588);
• як платників єдиного внеску - статтею 5 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464) та Порядком обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.12.2014 за № 1553/26330, (зі змінами) (далі - Порядок № 1162).

Відповідно до Кодексу, Закону № 2464, Порядку № 1588 та Порядку № 1162 для взяття на облік фізична особа, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність (адвокат), у строк 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтво про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, зобов’язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем постійного проживання:

• заяву за ф. № 5-ОПП;
• заяву про взяття на облік платника єдиного внеску за ф. № 1-ЄСВ;
• копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі:

• наявності обмежень на провадження незалежної професійної діяльності, встановлених законодавством;
• коли документи подані за неналежним місцем обліку;
• коли документи не відповідають встановленим вимогам, подані не в повному обсязі або коли зазначені в різних документах відомості є взаємно невідповідними;
• коли фізична особа вже взята на облік як сай озайнята особа;
• неподання для реєстрації особою, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.