Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.01.2019 р. № 44/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо звільнення від оподаткування податком на прибуток та особливостей оподаткування податком на додану вартість коштів інститутів спільного інвестування та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі -ПКУ), повідомляє.

Загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України визначає Закон України від 18 вересня 1991 року № 1560-ХІІ «Про інвестиційну діяльність» із змінами та доповненнями (далі - Закон № 560-ХІІ).

Так, абзацом 3 статті 4 Закону 1560-ХІІ визначено, що інвестування та фінансування будівництва об’єктів житлового будівництва з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, а також шляхом емісії цільових облігацій підприємств, виконання зобов’язань за якими здійснюється шляхом передачі об’єкта (частини об’єкта) житлового будівництва. Інші способи фінансування будівництва таких об’єктів визначаються виключно законами.

Нормативним актом, який спрямований на забезпечення процесу залучення та ефективного розміщення фінансових ресурсів інвесторів і визначає правові та організаційні основи створення, діяльності, припинення суб’єктів спільного інвестування, особливості управління активами зазначених суб’єктів, встановлює вимоги до складу, структури та зберігання таких активів, особливості емісії, обігу, обліку та викупу цінних паперів інститутів спільного інвестування (далі - ICI), а також порядок розкриття інформації про їх діяльність є Закон України від 05 липня 2012 року № 5080-VI «Про інститути спільного інвестування» із змінами та доповненнями (далі - Закон № 5080).

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону № 5080 визначено, що активи ICI - сформована за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, корпоративних прав, майнових прав і вимог та інших активів, передбачених законами та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Інвестори - це особи, які розміщують вільні кошти з метою отримання прибутку, шляхом придбання цінних паперів ICI. Залучені таким чином кошти, інститут спільного інвестування направляє на будівництво об’єктів нерухомості.

Відповідно до підпункту 13 пункту 1 статті 1 Закону № 5080 коште спільного інвестування - кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та у випадках, передбачених цим Законом, інші активи залучені від учасників інституту спільного інвестування, доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування, доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування, та інші доходи від діяльності інституту спільного інвестування (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо). Кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, вважаються коштами спільного інвестування після внесення такого фонду до Реєстру.

Єдиний державний реєстр інститутів спільного інвестування (далі -Реєстр) - сукупність записів про інститути спільного інвестування, які містять інформацію, визначену нормативно-правовими актами Комісії (підпункт 6 пункту 1 статті 1 Закону № 5080).

Згідно з підпунктом 10 пункту 1 статті 1 Закону № 5080 інститут спільного інвестування - корпоративний або пайовий фонд.

Учасник ICI - особа, яка є власником цінних паперів ICI (пункт 1 статті 4 Закону №5080).
Учасники цивільних відносин набувають статус учасника ICI з моменту набуття права власності на цінні папери ICI відповідно до законодавства про депозитарну систему (підпункт 4 статті 4 Закону №5080).

Відповідно до підпункту 1 статті 45 Закону №5080 учасник пайового фонду - юридична або фізична особа, яка є власником інвестиційного сертифіката такого фонду.

Інвестиційний сертифікат - цінний папір, емітентом якого є компанія з управління активами пайового інвестиційного фонду та який засвідчує право власності учасника пайового фонду на частку в пайовому фонді та право на отримання дивідендів (для закритого пайового фонду).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів», регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексу.

При цьому пунктом 44.1 статті 44 розділу II Кодексу передбачено, п о для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Особливості оподаткування інститутів спільного інвестування га суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення встановлені пунктом 141.6 статті 141 Кодексу.

Звільняються від оподаткування кошти спільного інвестування, а саме: кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та інші активи, залучені від учасників інституту спільного інвестування, доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування, доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування, та інші доходи від діяльності інституту спільного інвестування (відсотки за позиками, орендні
(лізингові) платежі, роялті тощо) (підпункт 141.6.1 пункту 141.6 статті 141 Кодексу).

Таким чином, кошти (інвестиційні внески) отримані фондом віт фізичної особи — інвестора учасника ICI з метою участі такої особи у будівництві об’єктів нерухомості та подальшого отримання у власність відповідної нерухомості є коштами спільного інвестування в розумінні підпункт 141.6.1 пункту 141.6 статті 141 Кодексу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктом «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України.

Відповідно до підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 розділу V Кодексу звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання житла (об’єктів житлового фонду), крім їх першого постачання, якщо інше не передбачено цим підпунктом.

У цьому підпункті перше постачання житла (об’єкта житлового фонду) означає:

а) першу передачу готового новозбудованого житла (об’єкта житлового фонду) у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника;

б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об’єкта житлового фонду) покупцю, який є особою, іншою, ніж власник такого об’єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв’язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) на таку реконструкцію чи капітальний ремонт за рахунок замовника.

Як зазначено у зверненні, платник за рахунок коштів та в інтересах інституту спільного інвестування уклав із Забудовником договір про інвестування будівництва об’єкта (квартири, комори, машиномісця у житловому будинку). При цьому в процесі будівництва вказаного об’єкта (до здачі його в експлуатацію) платник укладає інвестиційні договори з фізичними особами, з якими після закінчення його будівництва та державної реєстрації права власності укладатимуться договори купівлі - продажу квартир та допоміжних приміщень (комор та машиномісць), та інвестиційний внесок, сплачений такими особами, зараховується як сплата за договором купівлі - продажу.

Безпосередньо перехід права власності на складові об’єкта (квартири, комори, машиномісця у житловому будинку) до фізичних осіб відбувається шляхом укладення договору купівлі-продажу між платником і фізичною особою.

Майнові права на об’єкт інвестування є правом на одержання у власність об’єкта інвестування в майбутньому (після прийняття об’єкта інвестування в експлуатацію).

Після прийняття об’єкта інвестування в експлуатацію забудовник зобов’язується передати Товариству готовий об’єкт інвестування.

Майнові права Товариства після прийняття об’єкта інвестування в експлуатацію реалізуються шляхом набуття права власності на об’єкт інвестування, оформлення та реєстрації Товариством відповідних правовстановлюючих документів на вказаний об’єкт.

Отже, якщо спорудження житла здійснюється безпосередньо замовником, без залучення генпідрядника, то у такому випадку операція з реалізації майнових прав на нерухоме майно (квартири) для продавця (забудовника об’єкта житлового фонду) для цілей оподаткування ПДВ є операцією з першого постачання житла (об’єкта житлового фонду), яка оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

Операції з подальшого постачання готового новозбудованого житла покупцям - фізичним особам звільняються від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 розділу V Кодексу.

Щодо визначення статусу нежилих приміщень (комор та машиномісць) у складі об’єкту інвестування, повідомляємо, то відповідно до підпункту 14.1.129 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу об’єкти житлової нерухомості - це будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.

Підпунктом 14.1.129.1 підпункту 14.1.129 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу визначено, що будівлі, віднесені до житлового фонду, поділяються на такі типи:

а) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу -житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;

б) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;

в) квартира - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;

г) котедж - одно -, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;

ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів.

Враховуючи вищенаведене, нежилі приміщення (комори та машиномісця) у складі об’єкту інвестування (житлового будинку) не відносяться до житлового фонду а, тому їх постачання покупцям не звільняються від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 розділу V Кодексу, а оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

Водночас повідомляємо, що інформації, викладеної. у зверненні, недостатньо для надання вичерпної податкової консультації з зазначеного питання, а тому у разі необхідності пропонуємо повторно звернутися до контролюючого органу із наданням детального опису здійснюваних операцій та копій документів, що стосуються таких операцій.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.