Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.01.2019 р. № 51/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ операцій банку з постачання майна, набутого у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно, та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Згідно з пунктом 197.12 статті 197 розділу V ПКУ звільняються від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з постачання майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно. Звільнення від оподаткування стосується тієї частини вартості майна, за якою воно було набуте у власність в рахунок погашення зобов'язань за договором кредиту (позики).

Відповідно до пункту 189.15 статті 189 розділу V ПКУ у разі постачання (продажу, відчуження іншим способом) банками та іншими фінансовими установами майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна. Ціна придбання визначається як вартість майна, за якою таке майно набуте у власність. У разі придбання майна у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням податку на додану вартість.

Враховуючи зазначене, необхідними умовами при застосуванні пункту 189.15 статті 189 та пункту 197.12 статті 197 розділу V ПКУ є:

• перехід права власності на таке майно до банку (іншої фінансової установи);
• право власності на майно переходить до банку (іншої фінансової установи) внаслідок звернення стягнення на таке майно в рахунок погашення зобов'язань за договором кредиту (позики).

При цьому ПКУ не деталізовано способів звернення стягнення на заставне майно.

Відповідно до статті 5 розділу І ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ. При цьому інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Статтею 346 Цивільного кодексу України визначено, що однією з підстав припинення права власності є звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника.

Підпунктом 6 пункту 1 розділу 4 Методичних рекомендацій стосовно документів, необхідних для проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, схвалених рішенням колегії Державної реєстраційної служби України від 11.12.2012, протокол № 3, визначено перелік документів, що підтверджують звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна. До таких документів, зокрема, віднесено рішення суду, виконавчий напис нотаріуса або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (стаття 33 Закону України 5 червня 2003 року № 898-1V «Про іпотеку»), свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів тощо.

Крім того, науково-практичним висновком Центру банківського права при Інституті держави і права імені В.М. Корецького Національної академії наук України від 22.09.2016 № 126/365, наданий на звернення Незалежної асоціації банків України щодо деяких питань оподаткування продажу майна, набутого у власність банку, визначено, що операції з набуття у власність банком майна шляхом укладання з позичальником / майновими поручителями мирової угоди у зв’язку із неналежним виконанням боржником зобов’язання по кредиту в рахунок погашення заборгованості за кредитом, мають визначатися як набуття у власність майна внаслідок звернення стягнення на предмет застави (іпотеки).

Отже, на операції з постачання майна (у тому числі на прилюдних торгах), набутого банком у власність на підставі судового рішення про затвердження мирової угоди у справі щодо стягнення заборгованості за договором кредиту, укладеної з позичальником / майновим поручителем мирової угоди у зв’язку із неналежним виконанням боржником зобов’язання за договором кредиту в рахунок погашення заборгованості за кредитом, поширюються норми щодо оподаткування, встановлені пунктом 189.15 статті 189 та 197.12 статті 197 розділу V ПКУ.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II ПКУ).