Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.01.2019 р. № 72/6/99-99-13-01-01-15/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянула запит про надання індивідуальної податкової консультації від ............ № ............ (вх. ДФС № ............... від .............) щодо сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що нараховується на дохід у вигляді додаткового блага, та повідомляє таке.

Статтею 168 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) встановлено порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету, згідно з пп. 168.1.1 п. 168.1 якої податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку - фізичної особи, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ.

Згідно з п. 168.4 ст. 168 ПКУ податок, утриманий з доходів резидентів (нерезидентів), підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України (далі - БКУ).

Такий порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (п.п. 168.4.2 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).

Крім цього зазначаємо, що відповідно до пункту 64.7 статті 64 ПІ СУ, великий платник податків (далі - ВПП) зобов'язаний стати на облік за основним місцем обліку у контролюючому органі, що здійснює супроводження ВПП (далі - Офіс ВПП) та за неосновним місцем обліку в Офісі ВПП ибо його територіальних підрозділах щодо наявних у межах населеного пункту за місцезнаходженням Офісу ВПП або його територіальних підрозділів об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність такого ВПП.

У відповідності до ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати зсі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Отже, якщо юридична особа - ВГІП нараховує фізичній особі доходи у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, та при цьому не повідомляє боржника про прощення (анулювання) боргу у визначеному порядку, то податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу та перерахувати його до місцевого бюджету за місцезнаходженням цієї юридичної особи на рахунки для територіальних органів офісу ВПП.

Одночасно відповідно до п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу Перехідних положень ПКУ нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.

Військовий збір сплачується (перераховується) згідно з п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ і належить до доходів загального фонду Державного бюджету України (п. 29.2 ст. 29 БК /).

Водночас, оскільки військовий збір в повній мірі зараховується до державного бюджету, а окремі норми п. 168.4 ст. 168 ПКУ регламентують порядок перерахування податку до місцевого бюджету, то дані норми для військового збору не можуть бути застосовані.

Таким чином, юридична особа перераховує військовий збір до державного бюджету за своїм місцезнаходженням (реєстрації) на відповідні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України для управління Оф су великих платників податків ДФС.

При цьому ст. 127 ПКУ передбачена відповідальність за порушення праЕил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплат и.

Також відповідно до розділу IV ПКУ обов'язок платника податку ще до подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи виключно під податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплачено по, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених цим розділом (п. 179.2 ст. 179 Кодексу).

Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платник ом податків, якому надано таку консультацію.