Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.01.2019 р. № 35/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення..щодо оподаткування окремих видів доходів та в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у листі.

Механізм реструктуризації заборгованості за рішеннями судів, виконання яких гарантовано державою, а також за рішеннями Європейського суду з прав людини, прийнятими за наслідками розгляду справ проти України (далі - заборгованість), шляхом видачі фінансових казначейських векселів а також механізм видачі, обігу, обліку векселів і сплати за ними визначено Порядком реструктуризації заборгованості за рішеннями судів, виконання яких гарантовано державою, а також за рішеннями Європейського суду з прав людини, прийнятими за наслідками розгляду справ проти України, фінансовими казначейськими векселями (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 703.

При цьому фінансовий казначейський вексель (далі - векселі) - це цінний папір, що посвідчує безумовне грошове зобов’язання центрального органу виконавчої влади, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, яким оформлено заборгованість державного бюджету, сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю) (ст. 4-1 Закону України від 5 квітня 2001 року № 2374-ІІІ «Про обіг векселів в Україні»).

Відповідно до п. 10 Порядку вексель є простим і видається Казначейством у документарній формі як паперовий документ на бланку з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма та порядок виготовлення якого затверджується НКЦПФР.

Сума заборгованості, яка підлягає погашенню за рахунок видачі векселів, розділяється на сім рівних частин, на кожну з яких відається окремий вексель, який погашається не раніше ніж відповідно через один рік, два, три, чотири, п’ять, шість, сім років.

У суму кожного окремого векселя включаються 9,3 відсотка річних (п. 11 Порядку).

Векселедержателі можуть використовувати векселі для:

• погашення кредиторської заборгованості за згодою відповідних кредиторів-
• резидентів;
• продажу юридичним або фізичним особам - резидентам, здійснення розрахункових операцій у банках;
• застави з метою забезпечення виконання зобов’язань перед резидентами;
• здійснення інших не заборонених законодавством операцій (п. 13 Порядку).

Векселедержатель, який бажає отримати належні йому за векселем кошти, не пізніше ніж за 14 робочих днів до платежу за векселем подає заяву (додаток 4) разом з векселем відокремленому підрозділу Банку за місцем свого проживання (місцезнаходження) (п. 15 Порядку).

Оплата векселів здійснюється Казначейством шляхом перерахування на рахунок Банку суми коштів у розмірі відповідних сум платежів за векселями, строк виплат за якими настав, на підставі отриманого від Банку реєстру виплат за векселями (п. 17 Порядку).

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Податкового кодексу України (далі - Кодекс), відповідно до п.п. «ґ > п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім виплати з державного бюджету, пов’язані з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органік, у тому числі Європейського суду з прав людини, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України.

Таким чином, у разі якщо виплата з державного бюджету пов’язана з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, у тому числі Європейського суду з прав людини, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України, здійснюється фізичній особі (стягувачі) на користь якої були прийняті вказані рішення, то сума такої виплати (у т. ч. проценти) не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу на підставі п.п. «ґ» п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу.

Крім того, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема:

• інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);
• пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 Кодексу) (п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Підпунктом 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, що термін «пасивні доходи» для цілей розділу IV Кодексу означає, зокрема, доходи, отримані у вигляді процентів.

Також вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Особливості оподаткування інвестиційного прибутку визначено п. 170.2 ст. 170 Кодексу, згідно з п.п. 170.2.2 якого інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку.

Згідно з п.п. 170.2.9 п. 170.2 ст. 170 Кодексу Податковим агентом платника податку, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, є такий професійний торговець.

Податковий агент під час кожного нарахування платнику інвестиційного прибутку нараховує (утримує) податок за ставкою, визначеною ст. 167 Кодексу, та сплачує (перераховує) утриманий податок до бюджету під час кожного нарахування такого доходу, що не звільняє платника податку від подання річної податкової декларації при отриманні ним доходу, зазначеного у цьому пункті.

Оподаткування процентів визначено п. 170.4 ст. 170 Кодексу, згідно з п.п. 170.4.3 якого оподаткування, зокрема процентів, нарахованих на користь фізичних осіб з будь-яких інших доходів, ніж ті, що зазначені у п.п. 170.4.1 цього пункту, здійснюється у загальному порядку, встановленому Кодексом для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Отже, у разі якщо виплата коштів (у т.ч. нарахованих процентів) у зв’язку з погашенням фінансових казначейських векселів, які видані Казначейством з метою реструктуризації заборгованості за рішеннями судів, виконання яких гарантовано державою (національних судів), здійснюється банком на користь фізичних осіб (стягувачів/векселедержателів), то сума такої виплата включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податків як інвестиційний прибуток та проценти і оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах. При цьому банк, який у межах компетенції здійснює виплату доходу фізичним особам від погашання векселів, повинен виконати функції податкового агента, передбачені Кодексом.

Одночасно зауважуємо, що перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено ст. 165 Кодексу, зокрема сума доходів, отриманих нерезидентами у вигляді процентів, нарахованих на боргові цінні папери, виконання зобов'язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями, якщо такі цінні папери придбані нерезидентами за межами території України через уповноважених агентів - нерезидентів (п.п. 165.1.2 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Водночас відповідно до п.п. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу, зокрема, не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб, крім доходу, зазначеного у п.п. 165.1.2 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

З метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства в частині оподаткування доходів фізичних осіб (резидентів, нерезидентів) слід розглядати з урахуванням документів (матеріалів), які стосуються порушених питань.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.