Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.01.2019 р. № 71/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України на звернення Товариства з обмеженою відповідальністю щодо сплати земельного податку платником єдиного податі су третьої групи (далі - Платник, Податок), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Товариство без надання документального підтвердження поінформувала, що є власником земельної ділянки та розташованій на ній двоповерхової будівлі.

Товариство запитує, чи має він обов’язок сплачувати земельний податок.

Товариство, що перебуває на обліку як Платник Податку основним видом господарської діяльності є надання в оренду зазначених об’єктів нерухомості на підставі укладених відповідно до законодавства цивільно-правових договорів, посилаючись на п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу, запитує щодо наявності у нього справляння земельного податку.

Земельний податок визначено як обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14, ст.ст. 269, 270 Кодексу).

Приписом постанови Верховного Суду України від 24.11.2015 № 826/14703/13-а щодо особливостей реалізації Платниками права на звільнення від сплати земельного податку, зазначаємо, що умовою його несплати є укладені та зареєстровані як механізм підтвердження використання, цивільно-правої угоди оренди як об’єкта нерухомості, так і пов’язаної з ним за технічним паспортом такого об’єкта як земельна ділянка.

Оскільки господарська діяльність Товариства - «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна», то підставою застосування передбаченого п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу звільнення від сплата земельного податку за земельні ділянки, що використовуються у господарські й діяльності Платника, вважаються укладені Товариством цивільно-правової угоди оренди земельної ділянки (як окремої цивільно-правової угоди так і разом з наданням в оренду нерухомого майна).

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.