Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.01.2019 р. № 84/Д/99-99-13-02-03-14/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у зверненні.

Оподаткування доходів фізичних осіб з 1 січня 2004 року здійснювалося відповідно до положень Закону України від 22 травня 2003 року № 889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі - Закон № 889), який втратив чинність 01.01.2011.

Перелік доходів, які включалися до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку визначався п. 4.2 ст. 4 Закону № 889.

Пунктом 4.3 ст. 4 Закону № 889 встановлювався перелік доходів, які не включалися до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку.

Розмір ставки податку з доходів фізичних осіб визначався ст. 7 Закону № 889.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку до бюджету здійснювалася у порядку, визначеному ст. 8 Закону № 889.

З 1 січня 2011 року оподаткування доходів фзичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 163.1.1 п.163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу визначено виключний перелік доходів. які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Водночас перелік доходів, які включаються до з оподатковуваного доходу платника податку встановлено п. 164.2 ст. 164 Кодексу.

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету визначено ст. 168 Б кодексу.

З метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства у частині оподаткування доходів фізичних осіб, для отримання більш конкретної відповіді необхідно детальне вивчення документів (матеріалів), які стосуються порушених питань, зокрема документів щодо наданих інвестицій, рішення загальних зборів товариства тощо.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.