Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ЧЕРНIВЕЦЬКIЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.01.2019 р. № 153/ІПК/24-13-13-06

Головне управління ДФС у Чернівецькій області, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянуло Ваше звернення щодо практичного застосування норм законодавства з питання нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування особі, яка займається незалежною професійною діяльністю (адвокат) та в межах компетенції повідомляє.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно із Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VІ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) адвокатська діяльність може здійснюватися: фізичною особою індивідуально; у формі адвокатського бюро (адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту); у формі адвокатського об’єднання (адвокатське об'єднання є юридичною особою, створеною шляхом об'єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту).

Інформація про найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності вноситься до Єдиного реєстру адвокатів України, ведення якого забезпечуються Радою адвокатів України.

Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.

Підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначено, що самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Як платник єдиного внеску на обліку в органах ДФС Ви перебуваєте з 18.10.2010 р. Із цієї ж дати Вам встановлено ознаку незалежної професійної діяльності «Адвокат».

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон № 2464) платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464).

Згідно з абз. першим п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 базою нарахування єдиного внеску для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 1774) внесено низку змін до Закону № 2464, які набули чинності з 01 січня 2017 року, зокрема щодо нарахування та сплати єдиного внеску фізичними особами - підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність.

З 2017 року у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 2 частини першої статті 7 Закону № 2464 в редакції Закону № 1774).

Відповідно до частини четвертої ст. 4 Закону № 2464 право на звільнення від сплати єдиного внеску за себе мають ФОП за умови, що вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058), та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Зазначена норма не застосовується до осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Крім цього, з 01.01.2018 р. особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

Отже, Законом № 2464 визначено чіткі умови щодо сплати єдиного внеску у розмірі не меншому за розмір мінімального страхового внеску, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність за кожен місяць такого кварталу.

Суми єдиного внеску, сплачені протягом року враховуються платниками при остаточному розрахунку, який здійснюється ними за календарний рік до 1 травня наступного року, згідно з даними, зазначеними у Податковій декларації про майновий стан і доходи (далі -Декларація).

Оподаткування доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, регламентуються ст. 178 розд. IV Податкового кодексу України (далі - ПКУ).

Пунктом 164.1 ст. 164 ПКУ встановлено, що базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до п. 178.3 ст. 178 ПКУ, згідно з яким оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

Згідно з п. 178.6 ст. 178 ПКУ особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести Книгу обліку доходів та витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, форма якої затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481, на підставі якої здійснюється заповнення Декларації.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в Декларації (п. 178.7 ст. 178 ПКУ).

Зняття з обліку платників єдиного внеску, зокрема осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється відповідно до частини першої ст. 5 Закону № 2464 і розділу V Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (далі - Порядок № 1162).

Відповідно до п.1 розділу V Порядку № 1162 у разі прийняття рішення про ліквідацію, припинення незалежної професійної діяльності платник єдиного внеску зобов'язаний у десятиденний строк з дня прийняття відповідного рішення подати до контролюючого органу заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску за ф. №7-ЄСВ та копію розпорядчого документа про припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи.

Згідно з абзацом сьомим частини першої ст. 5 Закону № 2464 зняття з обліку осіб, які провадять незалежну професійну діяльність здійснюється за їх заявою після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку.

Внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення незалежної професійної діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування санкцій за їх невиконання (п.п.4 п. 11.18 розділу XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. № 1588).

Пунктом 9 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі - Порядок № 435), визначено, що в разі прийняття відповідними органами (особами) рішення про ліквідацію, припинення діяльності страхувальників, на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня прийняття відповідними органами (особами) рішення про ліквідацію або припинення діяльності таких страхувальників.

При цьому страхувальники, зазначені у п. 4 розділу III Порядку № 435, а саме, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані подати самі за себе Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі - Звіт) із зазначенням типу форми «ліквідаційна».

Термін сплати зобов'язань, визначених особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, у Звіті з позначкою «ліквідаційна», настає в день подання такого Звіту, відповідно єдиний внесок слід сплатити до дати подання Звіту включно.

Враховуючи вищенаведене, платники єдиного внеску, визначені у п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 зобов’язані визначити базу нарахування єдиного внеску відповідно до ст.7 Закону № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (у 2017 році - 704 грн., у 2018 році - 819,06 грн.).

Згідно з даними інформаційних баз, заява про зняття з обліку платника податків за формою № 8-ОПП подана Вами 06.12.2018 р., заява про зняття з обліку платника єдиного внеску за ф. № 7-ЄСВ станом на 26.12.2018 р. не подана.

Виходячи з викладеного, Ви як платник єдиного внеску, зобов’язані сплатити єдиний внесок за 2017 - 2018 роки, та подати звітність згідно з чинним законодавством.

Додатково повідомляємо, що відповідно до частин десятої та одинадцятої статті 25 Закону 2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу та за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Зазначаємо, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.