Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ДНIПРОПЕТРОВСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.01.2019 р. № 186/ІПК/04-36-12-23-21

Щодо плати за землю

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), на запит Товариства щодо сплати земельного податку (далі - Податок) повідомляє.

Товариство поінформувало, що має у власності об'єкти нерухомого майна. Право власності або договір оренди на земельну ділянку Товариством не оформлено (процес оформлення триває).
Також Товариство проінформувало, що Дніпровська міська рада прийняла рішення від 06.12.2017 №13/27 «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста» (далі - Рішення). Рішенням встановлено ставку земельного податку за земельні ділянки, що використовуються юридичними і фізичними особами, в тому числі у разі переходу права власності на будівлі, споруди, але право власності на які або право оренди яких в установленому порядку не оформлено.

Товариство, керуючись пп. 4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), має намір з'ясувати порядок справляння ним земельного податку за земельні ділянки, пов'язані з об'єктами нерухомості.

Податкові зобов'язання з плати за землю виникають з дня набуття права власності (п. 287.1 ст. 287 Кодексу). При цьому податкові зобов'язання із земельного податку виникають у власників земельних ділянок та у постійних користувачів земельних ділянок державної або комунальної власності (пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Особливості справляння земельного податку у формі звільнення пп. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу передбачено для суб'єктів господарювання, що обрали спрощену систему оподаткування, в частині земельних ділянок, які використовуються такими суб'єктами у господарській діяльності.

При застосуванні норм пп. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу для обчислення податкових зобов'язань із земельного податку суб'єкти господарювання, що обрали спрощену систему оподаткування, повинні керуватися приписами постанови колегії суддів палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 24.11.2015 N 826/14703/13-а в частині того, що спрощена система оподаткування не звільняє суб’єкта господарювання від виконання податкових зобов'язань зі сплати податків, встановлених у п. 297.1 ст. 291 Кодексу, а запроваджує інші умови, порядок та механізм їх сплати, а також встановлює можливість відновлення їх сплати на загальних підставах у разі недотримання умов оподаткування за спрощеною системою.

З огляду на викладене, для Товариства, яке не є не тільки власником земельної ділянки, але й її зареєстрованим користувачем, не вбачається підстав для використання особливого порядку справляння податку за землю в порядку п. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу.

Разом з тим суб’єкт, який порушив норми земельного законодавств щодо забезпечення принципу платності користування (ст.206 Земельного кодексу України) і не забезпечив визначення правового режиму користування земельною ділянкою, використовує її безпідставно та підлягає притягненню до відповідальності із забезпеченням сплати органу місцевого самоврядування сум упущеної вигоди за весь період такого використання.

Таким чином, за відсутності визначеного законодавством правового режиму користування земельною ділянкою державне регулювання дотримання принципу платності користування землями не належить до повноважень органів ДФС.

Щодо прийняття вищевказаного рішення міською радою слід зазначити, що приймаючи ці рішення, органи місцевого самоврядування мають дотримуватися критеріїв, встановлених розділом XII «Податок на майно» Кодексу для відповідного податку, зокрема встановлювати ставки місцевих податків та зборів вони уповноважені тільки у межах ставок, визначених Кодексом (пп. 12.3.2 п. 12.3, пп. 12.4.1 п. 12.4 ст. 12 Кодексу).

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).