Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.01.2019 р. № 212/О/99-99-13-01-02-14/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податковою кодексу України (далі - ПКУ), розглянула Ваше звернення «...» щодо віднесення до складу витрат фізичної особи - підприємця на загальній системі оподаткування амортизаційних відрахувань з вартості основних засобів та з урахуванням висновків Восьмого апеляційного адміністративного суду, викладених у постанові від 07.11.2018 № 857/872/18 (справа № 807/319/18), надає нову індивідуальну податкову консультацію щодо практичного застосування норм податкового законодавства.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування встановлено ст. 177 ПКУ.

Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця.

Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем, встановлено п. 177.4 ст. 177 ПКУ.

Згідно з нормами п.п. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ фізичні особи - підприємці на загальній системі оподаткування мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат. При цьому амортизації підлягають: витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів; витрати на самостійне виготовлення основних засобів.

Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на: проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів; ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості).

Не підлягають амортизації такі основні засоби подвійного призначення: земельні ділянки; об’єкти житлової нерухомості; легкові та вантажні автомобілі.

Відповідно до п.п. 177.4.7 п. 177.4 ст. 177 ПКУ розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється із застосуванням прямолінійного методу нарахування амортизації, за яким річна сума амортизації визначається діленням первісної вартості об’єкта основних засобів та нематеріальних активів, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів та нематеріальних активів.

Згідно з інформацією, викладеною у зверненні, ФОП Опшитником О.М., який перебуває на загальній системі оподаткування та здійснює діяльність по здаванню в оренду власного нерухомого майна, первинно об’єкт нерухомого майна був введений в експлуатацію 22.02.2006. Після цієї дати мало місце здійснення добудови двох поверхів, де планується облаштувати хостел, введення яких в експлуатацію буде здійснено після 01 січня 2017 року. При цьому після здійснення реконструкції 27.04.2017 була проведена експертна оцінка будівлі незалежним експертом — оцінювачем та визначена ринкова вартість будівлі.

Відповідно до п.п. 177.4.8 п. 177.4 ст. 177 ПКУ облік вартості, яка амортизується, ведеться за кожним об’єктом.

На сьогодні законодавчо не встановлена форма ведення такого обліку, тому фізична особа — підприємець за власним бажанням може вести такий облік з використанням Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 зі змінами (далі - П(С)БО 7).

Відповідно до п. 4 П(С)БО 7 первісна вартість - історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів. При цьому пунктом 14 П(С)БО 7 визначено, що первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов’язаних з поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об’єкта.

Згідно з п. 31 Наказу «Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів» від 30.09.2003 № 561 вартість робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об’єкта основних засобів, включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів. Підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат, пов’язаних з поліпшенням основних засобів, є зростанні внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання об’єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об’єктом. Первісна (переоцінена) вартість основних засобів може бути збільшена на суму витрат, пов’язаних з поліпшенням та ремонтом об’єкта, визначену у порядку, встановленому податковим законодавством.

Прикладами такого поліпшення є:

• а) модифікація, модернізація об’єкта основних засобів з метою подовження терміну його корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності;
• б) заміна окремих частин устаткування для підвищення якості продукції (робіт, послуг);
• в) впровадження ефективнішого технологічного процесу, що дозволить зменшити первісно оцінені виробничі витрати;
• г) добудова (надбудова) будівлі, що збільшить кількість місць (площу будівлі, обсяги та/або якість виконуваних робіт (послуг) чи умови їх виконання.

У той же час при проведенні переоцінки основних фондів для цілей бухгалтерського обліку передбачено обов’язкове проведення такої оцінки суб’єктом оціночної діяльності. Така вимога передбачена у ст. 7 Закону
України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12 липня 2001 року № 2658-ІІІ.

Амортизація нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів та нематеріальних активів, самостійно установленого фізичною особою, але не менше мінімально допустимого строку корисного використання об’єкта основних засобів та нематеріальних активів (п.п. 177.4.9 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).

Дія п.п. 177.4.9 п. 177.4 ст. 177 ПКУ поширюється виключно на об’єкта основних засобів та нематеріальних активів, витрати на придбання та самостійне виготовлення яких підтверджені документально.

Таким чином, враховуючи інформацію викладену у зверненні та згідно з нормами чинного законодавства, витрати на придбання та/або на самостійне виготовлення основних засобів фізичною особою — підприємцем амортизуються, а сума вказаних амортизаційних відрахувань підлягає включенню до складу витрат фізичної особи - підприємця на загальній системі оподаткування.

При цьому, умовами для включення вищевказаних амортизаційних відрахувань до складу витрат фізичної особи - підприємця на загальній системі оподаткування є: власне бажання підприємця на загальній системі оподаткування щодо нарахування амортизації основних засобів та нематеріальних активів; ведення окремого обліку таких витрат за кожним об’єктом основних засобів та нематеріальних активів; документальне підтвердження витрат на придбання та/або на самостійне виготовлення таких об’єктів основних засобів та нематеріальних активів; амортизація нараховується прямолінійним методом, з урахуванням встановленого ПКУ мінімально допустимого строку корисного використання об’єкта основних засобів та нематеріальних активів; основні засоби, вартість яких амортизується, не може входити до кола основних засобів подвійного призначення.

Крім того, незалежна експертна оцінка основних засобів, яка здійснюється для цілей бухгалтерського обліку, має відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12 липня 2001 року № 2658-ІІІ.

Зазначаємо, що з урахуванням положень ст. 52 Кодексу ця консультація, надана на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2018 №857/872/18 (справа № 807/319/18), має індивідуальний характер та може застосовуватися виключно фізичною особою — підприємцем «...».