Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.01.2019 р. № 225/6/99-99-12-01-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України відповідно до статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення Товариства, та у межах компетенції повідомляє таке.

Суб’єкт господарювання звертається до контролюючого органу з проханням надати консультацію щодо визначення мінімальної роздрібної ціни на одиницю алкогольного напою та застосування її заокруглення, зазначення ціни одиниці алкогольного напою на ціннику, фіскальному чеку з урахуванням заокруглення, визначення вартості алкогольних напоїв у випадку продажу кількох одиниць алкогольного напою одного найменування.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом України від 19 грудня 1995 роту № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон № 481).

Згідно із абзацом тридцятим статті 1 Закону № 481 мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої це ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.

Частиною дванадцятою статті 18 Закону № 481 Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

Розміри мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв встановлено Постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» (далі - Постанова № 957).

При цьому, мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв, визначаються (розраховуються) згідно з примітками 1 - З додатку до Постанови № 957, механізм заокруглень передбачено приміткою 4.

Пунктом 4 Постанови Правління Національного банку України під 15.03.2018 № 25 передбачено, що юридичним особам, незалежно гід організаційно-правової форми та форми власності і фізичним особам, які здійснюють підприємницьку діяльність, з 01 липня 2018 року, у випадку відсутності монет дрібних номіналів (1, 2, 5 і 25 копійок), проводити заокруглення загальних у чеку сум розрахунків готівкою за товари (роботи, послуги) та загальних сум розрахунків в акті про видачу коштів чи іншому документі, що оформляється під час повернення коштів у разі повернення товару.

Таким чином, з урахуванням примітки 4 додатку до Постанови № 957, суб’єктами господарювання при здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями застосовується механізм заокруглень, що виникають при оплаті вартості товарів (робіт, послуг) за готівку, за умови дотримання вимог Закону № 481 та Постанови № 957, тобто не нижче встановлених мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої.

Згідно з п. 21 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від ЗО липня 1996 року № 854 суб'єкт господарювання повинен забезпечити інформування споживача про роздрібні ціни на алкогольні напої за допомогою ярликів цін (цінників) та зразках напоїв, що перебувають у продажу. На ціннику чітко зазначається назва напою, місткість, ціна за одиницю товару у грошовій одиниці України. На зворотному боці цінника повинен бути підпис особи, відповідальної за визначення ціни, і дата.

Відповідно до пункту 5 розділу І Положення про форму і зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, розрахункові документи, що друкуються PPО, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані, зокрема інформацію, яка визначена технічним вимогами до спеціалізованих реєстраторів розрахункових операцій.

Таким чином, суб’єкти господарювання можуть додатково друкувати у реквізитах розрахункових документів загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах фіскального чеку наступним чином:

- після рядка 7 фіскального чеку перед рядком 8 фіскального чеку додати нові рядки «Загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за чеком до заокруглення» та «заокруглена знижка/заокруглена надбавка»;

- в рядку 8 фіскального чеку «СУМА» зазначати «Загальна вартість» придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення». Саме вказана сума вважається сумою розрахунку за відповідним розрахунковим документом.

При цьому, до підсумку розрахункових операцій z-звіту та х-звіту відповідно до пунктів 15 та 17 Вимог щодо реалізації фіскальних функції:
реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 №199 (зі змінами), має потрапляти загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), тобто сума з розрахункових документів після заокруглення.

У разі продажу споживачу кількох одиниць алкогольного напою одного найменування вартість алкогольних напоїв визначається як добуток кількості реалізованих одиниць товару та ціни такої продукції, встановленої суб’єктом господарювання що безпосередньо здійснює роздрібний продаж.

При оплаті споживачем вартості алкогольних напоїв за готівку суб’єктом господарювання, що здійснює роздрібний продаж такої продукцї, застосовується механізм заокруглень з урахуванням примітки 4 додатку до Постанови № 957.

Слід зазначити, що статтею 17 Закону № 481 передбачена відповідальність суб’єктів господарювання за порушення мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на алкогольні напої та максимальних роздрібних цін ва тютюнові вироби.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.