Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У М.КИЄВI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.01.2019 р. № 206/ІПК/26-15-12-03-11

Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист про надань я податкової консультації щодо застосування міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування при виплаті орендодавцю-резидент у Естонії доходу у вигляді плати за оперативну оренду рухомого майна (залізничні цистерни), та керуючись статтею 52 Податкового кодексу Україн і від 2 грудня 2010 року № 2755- VI, із змінами і доповненнями (далі — Кодекс), з межах своїх повноважень повідомляє наступне.

Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з Україна, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Перелік таких доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, визначено к.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, до яких, належать, зокрема, дізингова/орендна плата, що вноситься резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди (п.п. «г» и.п. 141.4.1 п. 14Ї.4 ст. 141 Кодексу).

Згідно з п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу у разі здійснення резидентом або постійним представництво нерезидента на користь нерезидента або уповноваженої. ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-якої виплати з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримується податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у пп. 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Відповідно до ст. З Кодексу чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування, є частиною податкового законодавства України. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Конвенція між Урядом України І Урядом Естонської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно (далі - Конвенція) від 10.05.1996, ратифікована Верховною Радою України 13.09.1996 і набрала чинності 24.12/1996.

Згідно з п. 1 ст. 7 Конвенції прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується тільки у цій Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює комерційної діяльності в другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво. Якщо підприємство здійснює
комерційну діяльність, як вказано вище, прибуток підприємства може оподатковуватися в другій Державі, але тільки в тій частині, яка стосується цього постійного представництва.

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження визначено ст. 103 Кодексу.

Згідно з п. 103.2 ст. 103 Кодексу, зокрема, особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України та час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем: (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 ст. 103 Кодексу.

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (п. 103.4 ст. 103 Кодексу).

Відповідно до п. 103.3 ст. 103 Кодексу бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.

При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може- бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

У разі недодання нерезидентом довідки відповідно де п. 103.4 ст.102 Кодексу доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягаютї оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування (п.103.10 ст. 103 Кодексу).

Відповідно до п. 103.5 ст. 103 Кодексу довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної краща, визначеним міжнародним договором України', за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і новинка бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Згідно з висновком Міністерства юстиції України (лист від 11.05.2010 № 26-26/291) визначено, що на території Болгарії, Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Румунії, Сербії та Чехії приймають без будь-якого додаткового засвідчення (консульської легалізації або засвідчення апостилем) усі види офіційних документів незалежно від того, якими органами України вони видані і з якою метою. Так само офіційні документи звільняються від потребі легалізації в державах-членах СНД, оскільки це передбачено Конвенцією про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року.

Відповідно до п. 1 ст. 13 чинного Договору між Україною та Естонською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах від 15.02.1995, документи, що були складені або засвідчені відповідною установою однієї з Договірних Сторін, скріплені печаткою та засвідчені підписом компетентної особи, мають силу документа на території другої Договірної Сторони без будь-якого іншого засвідчення. Це стосується також копій та перекладів, що засвідчені відповідним органом.

Отже, довідки, що підтверджують статус податкового резидента Естонської Республіки, видані компетентним органом Естонської Республіки з підписом та печаткою, не потребують будь-якого додаткового засвідчення (консульської легалізації або завірення апостилем) для цілей застосування п. 103.5 ст. 103 Кодексу.

З урахуванням зазначеного, якщо нерезидент отримує доходи із джерела їх походження з України виключно від здавання в оренду рухомого майна
(залізничні цистерни) та не має на території України постійного представництва, то відповідно до положень ст. 7 Конвенції зазначені доходи підлягають оподаткуванню в Естонській Республіці. При цьому застосування положень Конвенції щодо звільнення від оподаткування особою, яка виплачує зазначені доходи нерезиденту, здійснюється у порядку, визначеному ст. 103 Кодексу.

Також звертаємо увагу, що остаточне рішення щодо оподаткування
доходів, отриманих вказаним нерезидентом із джерелом іх походження з України, приймається органом ДФС у кожному конкретному випадку шляхом перевірки первинних документів.

Пунктом 52.2 ст. 52 Кодексу визначено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.