Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.01.2019 р. № 238/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо визначення податкових зобов’язань з ПДВ при отриманні коштів, які надійшли як внесок Європейської мовної спілки у виробництво, та щодо включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у зв'язку з придбанням товарів/послуг, основних фондів за рахунок бюджетних коштів, та нараховування податкових зобов'язання з ПДВ згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V Податкового кодексу України (далі - ПКУ), і, керуючись статтею 52 розділу II ПКУ, повідомляє.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені ПКУ.

Пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу II ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Щодо визначення податкового зобов’язання з ПДВ при отриманні коштів від Європейської мовної спілки

Статтею 3 розділу І ПКУ встановлено, що однією із складових податково го законодавства України є чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до підпунктів «а», «б» і «в» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з:

• постачання товарів та/або послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України;
• ввезення товарів на митну територію України.

Постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.1 В5 пункту 14.1 статті 14 розділу ІПКУ).

Постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Отже, у разі якщо отримання коштів, у тому числі від Європейської мовної спілки, не передбачає постачання товарів/послуг і такі кошти відповідно не є оплатою вартості товарів/послуг, то об'єкта оподаткування ПДВ при їх отриманні не виникає та відповідно до бази оподаткування ПДВ такі кошти не включаються.

Разом з цим, якщо зазначені кошти надходять до платника податків в рахунок оплати вартості поставлених таким платником товарів/послуг, основних фондів, то такі кошти включаються до бази оподаткування ПДВ.

Щодо включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у зв’язку з придбанням товарів/послуг, основних фондів за рахунок бюджетних коштів

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг (підпункт «а» пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ).

Пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ встановлено, що нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітною податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ.

Таким чином, товари/послуги, основні фонди, придбані за рахунок бюджетних коштів, що надійшли платнику податку, вважаються придбаними безпосередньо платником, і суми ПДВ, сплачені при їх придбанні, відносяться до податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених та зареєстрованих в ЄРПН постачальниками.
Щодо нараховування податкових зобов'язання з ПДВ згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ.

Пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ передбачено, що в разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи часткою використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткуванні, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

При цьому ПКУ не передбачено будь-яких виключень щодо формування податкового кредиту та визначення відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V ПКУ податкових зобов’язань для платників ПДВ, які є одержувачами бюджетних коштів.

Таким чином, оскільки у зверненні вказано, що платником податку за рахунок бюджетних коштів здійснюється придбання окремих товарів/послуг, які в подальшому використовуються як в оподатковуваних, так і в неоподатковуваних операціях, то за такими операціями платник податку зобов'язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II ПКУ).