Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.01.2019 р. № 251/Ш/99-99-13-02-03-14/ІПК

Державна фіскальна служба Україна, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо оподаткування страхового відшкодування нарахованого (виплаченого) на користь фізичної особи і повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у листі.

Відповідно до ст. 9 Закону України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

При цьому страхова виплата - це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Кодексом.

Поняття «дохід з джерелом його походження з України» наведено у п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу установлено ст. 165 Кодексу, згідно з п.п. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупна сума, отримана платником податку за договором страхування від страховика-резидента, іншого, ніж довгострокове страхування життя (у тому числі страхування довічних пенсій) та недержавне пенсійне забезпечення, у разі виконання умов, визначених, зокрема, п.п. «б» п.п. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

При цьому порядок застосування п.п. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 Кодексу визначається Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (п.п. 165.1.28 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 24.12.2010 № 997 затверджено Порядок застосування підпунктів 165.1.27 та 165.1.28 п. 165.1 ст. 165 розділу IV Кодексу щодо страхових виплат, страхових відшкодувань, викупних сум та пенсійних виплат, отримуваних платником податку за договорами страхування, недержавного пенсійного забезпечення, пенсійного вкладу та довірчого управління (далі - Порядок).

Розділом II Порядку передбачено умови, за яких сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупної суми, отримана платником податку від страховика-резидента за договором страхування, іншим, ніж довгострокове страхування життя (у тому числі страхування довічних пенсій) та недержавне пенсійне забезпечення, визначена п.п. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 розділу IV Кодексу, не включається до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку.

Отже, якщо сума страхового відшкодування, яка у 2015 році була нарахована (виплачена) страховою компанією - страховиком на користь фізичної особи - страхувальника, перераховувалася на підставі її заяви на рахунок станції технічного обслуговування, що здійснювала відновлення пошкодженого рухомого майна - автомобіля, то така сума у розумінні Кодексу є доходом платника податку - фізичної особи та у разі дотримання вищезазначених вимог не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб.

Разом з тим, у разі якщо сума страхового відшкодування перевищує вартість застрахованого майна, визначену за звичайними цінами на дату укладення договору страхування, збільшену на суму сплачених страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), податковий агент від суми такого перевищення утримує та сплачує (перераховує) до бюджету податок за ставкою, визначеною у п. 167.1 ст. 167 розділу IV Кодексу (п. 2.2. Порядку).

При цьому про суму здійснених виплат страхового відшкодування податкові агенти повідомляють органи державної податкової служби у складі податкової звітності за черговий податковий період (п. 2.3 Порядку).

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.