Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби розглянув звернення щодо розміру ставки земельного податку та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в межах своїх повноважень повідомляє.
Відповідно до пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та пп. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Кодексу плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.
Місцеві ради обов’язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю, крім земельного податку за лісові землі) (п. 10.2 прим. 1 п. 10.2 ст. 10 Кодексу).
Згідно з п. 12.3 ст. 12 Кодексу сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 Кодексу).
У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов’язковими згідно з нормами ПКУ, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (пп. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 Кодексу).
Водночас п. 3 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 07 грудня 2017 року № 2245-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» встановлено, що у 2018 році до рішень про встановлення місцевих податків і зборів, прийнятих органами місцевого самоврядування, у тому числі радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, після 15 липня 2017 року та у 2018 році, не застосовуються вимоги, зокрема пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 Кодексу.
Київською міською радою прийнято Рішення від 18.10.2018 № 1910/5974 «Про внесення змін до Рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків та зборів у м. Києві» (далі - Рішення), згідно з яким визначено ставки податку та пільги зі сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Так, в таблиці № 1 до Додатка 3 до Рішення визначено ставки земельного податку м. Києва відповідно до цільового призначення земельної ділянки.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |