Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.01.2019 р. № 276/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула Ваше звернення про отримання індивідуальної податкової консультації (далі - ІПК) з питань застосування спрощеної системи оподаткування та повідомляє.

Відповідно до п. 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, згідно з п.п. 291.4.2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ належать фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

• не використовують працю найманих осіб або кількість найманих осіб не обмежена;
• обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

Визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб’єкту господарювання перебувати на спрощеній системі оподаткування (п. 292.14 ст. 292 ПКУ).

Слід зазначити, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 ПКУ).

Фізичні особи - підприємці з метою перебування на обраній ними групі платника єдиного податку у поточному році щокварталу визначають загальний обсяг доходу, отриманий з початку календарного року.

Якщо при визначенні загального обсягу доходу в окремому календарному кварталі перевищено обсяг річного доходу, визначеного для групи платника єдиного податку, на якій вона перебуває, то до суми перевищення такого доходу застосовується ставка єдиного податку в розмірі 15 відсотків.

Згідно з підпунктами 1 та 2 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки: у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.

Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно (зокрема за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).

Пунктом 300.1 ст. 300 ПКУ передбачено, що платники єдиного податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Пунктом 75.1 ст. 75 ПКУ визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п. 299.11 ст. 299 ПКУ у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПКУ податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого і покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 111.1 ст. 111 ПКУ за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: 111.1.1. фінансова; 111.1.2. адміністративна; 111.1.3. кримінальна.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.