Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.01.2019 р. № 331/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула лист комунального підприємства щодо податкового обліку основних засобів, отриманих платником податку на прибуток підприємств безоплатно до 1 квітня 2011 року за рішенням органу місцевого самоврядування та за рахунок капітальних трансфертів, і, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Порядок визначення переліку об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за групами з метою нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III Кодексу встановлено п. 6 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу.

Відповідно до п. 6 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу для визначення переліку об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за групами відповідно до пункту 145.1 статті 145 Кодексу (у редакції до 01.01.2015) з метою нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу застосовуються дані інвентаризації, проведеної за станом на 1 квітня 2011 року.

Вартість, яка амортизується, по кожному об'єкту основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів визначається як первісна (переоцінена) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкції тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу.

До переоціненої вартості основних засобів не включається сума дооцінки основних засобів, що проведена після 1 січня 2010 року.

Якщо загальна вартість усіх груп основних засобів за данами бухгалтерського обліку менша, ніж загальна вартість усіх груп основних фондів за даними податкового обліку на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу, то тимчасова податкова різниця, яка виникає в результаті такого порівняння, амортизується як окремий об'єкт із застосуванням прямолінійного методу протягом трьох років.

Строк корисного використання об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу визначається платником податку самостійно з урахуванням дати введення їх в експлуатацію, але не менше мінімально допустимих строків корисного використання, визначених пунктом 145.1 статті 145 цього Кодексу (у редакції до 01.01.2015).

Первісна вартість основних засобів не збільшується на вартість придбання або поліпшення після дати набрання чинності розділом III цього Кодексу в частині витрат, віднесених на збільшення балансової вартості об'єктів до такої дати.

Після внесення змін до Кодексу Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» порядок визначення балансової вартості основних засобів та нематеріальних активів станом на 1 січня 2015 року встановлено п. 11 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Згідно з п. 11 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу при розрахунку амортизації основних засобів та нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 статті 138 цього Кодексу балансова вартість основних засобів та нематеріальних активів станом на 1 січня 2015 року має дорівнювати балансовій вартості таких активів, що визначена станом на 31 грудня 2014 року відповідно до статей 144 - 146 та 148 розділу III цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року.

При цьому відповідно до п. 144.1 ст. 144 Кодексу (у редакції до 01.01.2015) амортизації підлягали, зокрема витрати на придбання (самостійне виготовлення) основних засобів.

Тобто на вартість безоплатно отриманих основних засобів амортизація не нараховувалась, крім випадків, передбачених п. 144.1 ст. 144 Кодексу (у редакції до 01.01.2015). Зокрема, до таких виключень відповідно до абз. шостого п. 144.1 ст. 144 Кодексу (у редакції до 01.01.2015) відносились капітальні інвестиції, отримані платником податку з бюджету, у вигляді цільового фінансування на придбання (створення) об'єкта інвестування (основного засобу, нематеріального активу) за умови визнання доходів пропорційно сумі нарахованої амортизації по такому об'єкту відповідно до положень підпункту 137.2.1 пункту 137.2 статті 137 цього Кодексу.

Щодо чинної редакції Кодексу, то різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, при обчисленні об’єкту оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено статтею 138 цього Кодексу.

В той же час, слід зазначити, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин потребує комплексного аналізу документів та матеріалів, що дозволяють ідентифікувати предмет запиту.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).