Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.01.2019 р. № 348/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо оподаткування доходу нерезидента за операціями з придбання у нього корпоративних прав та визнання такої операції контрольованою та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє таке.

Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у п.п. 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Перелік доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, визначено п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

До таких доходів нерезидента включаються, зокрема прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав, визначений відповідно до розділу III Кодексу (п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Отже, резидент, що здійснює на користь нерезидента виплату з доходу за операцією з придбання у нього корпоративних прав, має утримати податок з прибутку від такої операції за правилами, визначеними п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Згідно зі ст. 3 Кодексу чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування, є частиною податкового законодавства України. Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Угода між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків (далі - Угода), ратифікована Верховною Радою України 06 жовтня 1995 року, набрала чинності 03 серпня 1999 року.

Відповідно до п. 1 ст. 13 Угоди доходи, що одержуються резидентом Договірної Держави від відчужування нерухомого майна, як воно визначено у ст. 6, яке перебуває у другій Договірній Державі, а також акцій, випущених під таке майно, або паїв у товариствах, активи яких складаються з такого майна, можуть оподатковуватись у цій другій Державі.

Відповідно до п. 103.4 ст. 103 Кодексу підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених п. 103.5 і 103.6 ст. 103 Кодексу, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі -довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Пунктом 103.5 ст. 103 Кодексу встановлено, що довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

За повідомленням Федеральної податкової служби Російської Федерації (далі - ФПС Росії) з 16.01.2018 на офіційному сайті ФПС Росії (www.nalog.ru) діє електронний сервіс «Підтвердження статусу податкового резидента Російської Федерації».

Вказаний сервіс дозволяє заявнику одержати документ, яким підтверджується статус податкового резидента Російської Федерації (далі - довідка резидентства РФ), в електронній формі. Водночас за бажанням заявника довідка резидентства РФ може бути видана на паперовому носії. У цьому випадку документ буде містити підпис особи, уповноваженої підписувати довідку резидентства РФ, та печатку уповноваженого органу, який видав цю довідку.

На даний час питання щодо використання для цілей ст. 103 Кодексу довідок резидентства РФ, виданих компетентним органом Російської Федерації в електронній формі, не врегульовано.

Враховуючи зазначене, підставою для застосування положень Угоди є довідка резидентства РФ, видана на паперовому носії.

Згідно з висновком Міністерства юстиції України (лист від 21.01.2006 № 26-53/7) документи податкових установ іноземних держав, які є учасниками договорів про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, на територіях Договірних Сторін повинні прийматися без будь-якого додаткового засвідчення.

Україна і Російська Федерація є учасницями чинної Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.93.
Отже, довідки, що підтверджують статус податкового резидента Російської Федерації, видані компетентним органом Російської Федерації на паперових носіях (з підписом та печаткою), не потребують будь-якого додаткового засвідчення (консульської легалізації або завірення апостилем) для цілей застосування ст. 103 Кодексу.

Щодо визнання господарської операції з придбання корпоративних прав нерезидента контрольованою

Згідно з п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:

• а) господарські операції, що здійснюються з пов'язаними особами -нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених п.п. 39.2.1.5 цього підпункту;
• б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;
• в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав;
• г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.
• ґ) господарські операції (зокрема внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

Підпунктом 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні)
і 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

• річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
• обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Відповідно до п.п. «ґ» п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів.

Таким чином, операція платника податку - резидента з придбання корпоративних прав нерезидента, що є пов’язаною з резидентом особою, чи є резидентом країни з переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, чи його організаційно-правова форма включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, або ж такі операції здійснювались через комісіонерів-нерезидентів, підпадає під визначення контрольованої та підлягає відображенню у звіті про контрольовані операції за умови досягнення критеріїв, встановлених п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.

Водночас зазначаємо, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію.