Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.02.2019 р. № 382/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо правомірності отримання доходів державною спеціалізованою фінансовою установою в статусі неприбуткової організації та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє таке.

Пунктом 3 Указу Президента України від 04.12.96 № 1165/96 «Про додаткові заходи щодо реалізації державної молодіжної політики» з метою посилення соціально-економічних, правових та організаційних гарантій фізичного, інтелектуального і духовного розвитку молоді та реалізації державної молодіжної політики Кабінету Міністрів України було надано доручення утворити при Міністерстві України у справах сім’ї та молоді зокрема Фонд сприяння молодіжному житловому будівництву.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2000 № 1604
затверджено статут Державної спеціалізованої фінансової установи (далі - Статут).

Відповідно до п. 1 Статуту засновником Фонду є держава в особі Кабінету Міністрів України. Суб’єктом управління Фонду є Мінрегіон.

Підпунктом 1 п. 7 Статуту встановлено, що Фонд має право одержувати і використовувати кошти державного та місцевих бюджетів, а також інших джерел, виділені Фонду цільовим призначенням, для надання довгострокових (до 30 років) кредитів на будівництво (реконструкцію) і придбання житла сім’ям і одиноким громадянам, часткової компенсації, а також для їх обслуговування.

Формування коштів Фонду здійснюється в тому числі за рахунок централізованих відрахувань регіональних управлінь Фонду (п. 8 Статуту).

Згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

• утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
• установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 цього пункту; установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету в разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення).

Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків;
внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

Отже, державна спеціалізована фінансова установа (Фонд), яка внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій, не втрачає статус неприбуткової організації в разі, якщо отримані централізовані відрахування Регіональних управлінь такої спеціалізованої фінансової установи (Фонду), використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої державної спеціалізованої фінансової установи (Фонду), реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Водночас зазначаємо, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію.