Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ДНIПРОПЕТРОВСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.02.2019 р. № 443/ІПК/04-36-12-04-21

Про плату за землю

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), на звернення Товариства щодо сплати земельного податку повідомляє.

Товариство проінформувало, що є власником приміщення, яке розташоване у багатоквартирному житловому будинку, і зацікавлене у вирішенні питання необхідності сплати земельного податку та поданні податкової декларації з плати за землю.

Товариство перебуває на спрощеній системі оподаткування та надає вказану нерухомість в оренду (основний вид його діяльності КВЕД 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна»).

Земельний податок є обов’язковим платежем, що справляється власниками земельних ділянок, а також постійними землекористувачами (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), до яких Товариство не належить.

Сплата земельного податку здійснюється власниками земельних ділянок та постійними землекористувачами (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, а саме суб’єктами, які мають відповідні рішення органів місцевого самоврядування щодо прав власності або постійного користування на сформовані земельні ділянки у значенні ст. 79 Земельного кодексу України.

Земельним кодексом України встановлено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі споруди та прибудинкові території, надаються:

• у постійне користування підприємствам, які здійснюють управління такими будинками;
• у власність або в постійне користування співвласникам таких будинків (ст. 42 Земельного кодексу України).

Таким чином, земельна ділянка, на якій розташований багатоквартирний будинок, перебуває у власності або в постійному користуванні об’єднання власників будинку чи управляючої організації і така організація співвласників сплачує земельний податок, а співвласники, зосібна юридичні особи, які володіють нежитловими приміщеннями у такому будинку, своєю чергою, компенсують їй (організації) витрати зі сплати земельного податку на підставі укладених цивільно-правових угод.

Суб’єкти господарювання, що обрали спрощену систему оподаткування, застосовуючи норми п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу при обчисленні податкових зобов’язань із земельного податку, повинні керуватися приписами Постанови Колегії суддів палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 24.11.2015 №826/14703/13-а у частині того, що спрощена система оподаткування не звільняє суб’єктів господарювання від виконання податкових зобов’язань зі сплати податків, встановлених п. 297.1 ст. 297 Кодексу, а запроваджує інші умови, порядок та механізм їх сплати, і також встановлює можливість відновлення їх сплати на загальних підставах; у разі недотримання умов оподаткування за спрощеною системою.

Товариство набуде право користування земельною ділянкою комунальної власності згідно з договором оренди, та з дати його реєстрації у нього виникне обов’язок сплачувати оренду плату за таку земельну ділянку. Пільги зі сплати орендної плати за земельні ділянки комунальної власності Кодексом не передбачені, у тому числі й для суб’єктів господарювання, які обрали спрощену систему оподаткування.

Отже, Товариство може використати, передбачене п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу, право на звільнення від сплати земельного податку, у разі набуття ним права постійного користування земельною ділянкою комунальної власності та за умови укладання Товариством цивільно-правової угоди і оренди земельної ділянки (як окремої цивільно-правової угоди так і разом з наданням в оренду нерухомого майна) відповідно до ст. 796 Цивільного кодексу України.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).