Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо оподаткування податком на доходи нерезидента виплат за виконання послуг із сертифікації виробництва та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє таке.
Згідно з положеннями п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.
Перелік таких доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, визначено п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.
Згідно з п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (зокрема на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Відповідно до п.п. «й» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу не підлягають оподаткуванню доходи у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.
Положеннями п. 3.2 ст. 3 Кодексу встановлено, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Положення Конвенції між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал (далі - Конвенція), яка є чинною в українсько-американських податкових відносинах з 05.06.2000, застосовуються до осіб, що є резидентами однієї чи обох Договірних Держав, а також до інших осіб, якщо це спеціально передбачено в Конвенції.
Згідно з положеннями п. 1 ст. 2 Конвенції податками, до яких застосовуються її положення в Україні, зокрема є «податок на дохід (прибуток) підприємств».
Згідно з положеннями п. 1 ст. 7 Конвенції прибуток від комерційної діяльності резидента Договірної Держави може оподатковуватись тільки у цій Державі, якщо резидент не здійснює або не здійснював комерційну діяльність в другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво. Якщо резидент здійснює або здійснював комерційну діяльність як вказано вище, прибутки від цієї комерційної діяльності резидента можуть оподатковуватися в цій другий Державі, але тільки в тій частині, яка може бути віднесена до активів або діяльності цього постійного представництва.
Відповідно до п. 6 ст. 7 Конвенції для цілей застосування цієї статті термін «прибуток від комерційної діяльності» означає прибуток, одержаний від активного ведення комерційної діяльності і включає, зокрема, прибуток від надання послуг іншій особі.
Звертаємо увагу, що види діяльності резидента однієї договірної держави, яка є стороною Конвенції, на території другої країни-учасниці Конвенції, які підпадають під поняття «постійне представництво», визначені відповідними положеннями ст. 5 Конвенції, п.1 якої, зокрема, визначено, що для цілей цієї Конвенції термін «постійне представництво» означає постійне місце комерційної діяльності, через яке резидент в одній Договірній Державі, незалежно від того, чи є він юридичною особою чи ні, повністю або частково здійснює комерційну діяльність в другій Договірній Державі.
Відповідно до п. 103.2 ст.103 Кодексу, якою встановлено порядок застосування міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України, особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.
Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 ст. 103 Кодексу.
Стосовно документа, який підтверджує статус податкового резидента США, повідомляємо, що компетентними органами України та США (ст. 3 Конвенції), погоджено, що єдиною формою підтвердження права на застосування пільг, передбачених Конвенцією, для резидентів США є наявність сертифіката (довідки) резиденції за формою № 6166, яка видається Філадельфійським сервісним центром, що є структурним підрозділом Служби внутрішніх доходів США. При цьому, текст довідки завжди містить інформацію, яка прямо вказує на те, що зазначена у довідці особа є резидентом США.
У довідці повинні вказуватись назва платника податку, його ідентифікаційний податковий номер у США та рік, за який видається довідка.
Оригінал довідки (на спеціальному папері з водяними знаками) за формою №6166 приймається в Україні без консульської легалізації та без апостилю, але обов’язково з офіційним перекладом українською мовою.
Отже, якщо комерційна діяльність резидента США в Україні не утворює «постійне представництво» у розумінні Конвенції, доходи від такої діяльності згідно зі ст. 7 Конвенції звільняються від оподаткування в Україні за умови надання резидентом США оригіналу довідки про резиденцію, яка відповідає зазначеним вище вимогам.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |